ХЛЫНУТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
хли́нути «политися бурхливо, раптово, у великій кількості звідкись; ринути»
псл. xlynǫti, xlunǫti, *xlyti;
утворене від кореня *хlū- (*xle(u)-/хlo(u)-) з первісними значеннями «потекти, политися, прорватися потоком» і «пити, глитати, сьорбати» (тобто «лити собі в горло»);
менш імовірний зв’язок з іє. *sreu- (дінд. srávati «тече», лит. sravėˊti «текти», укр. стру́мінь), де відбувся перехід іє. *s- › псл. х- (Потебня РФВ 4, 204);
висловлювалося припущення про запозичення з герм. *flōjan «текти» (дісл. flîa «текти») (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485, проти Фасмер IV 247; Bern. I 390);
п. сhłonąć «всмоктувати, поглинати» зводилося до псл. *хъl- / хоl- «горнути», звідки псл. xoliti «чистити, пестити, доглядати» (укр. холи́ти) (Lehr-Spławiński JP 24, 40–45; Sławski I 68);
з псл. *xlū- «лити, литися; глитати» зіставлялося гр. χαλάω «відпускати, слабнути», яке достовірної етимології не має (Frisk II 1066);
р. хлы́нуть, бр. хлы́нуць, п. chlunąć, lunąć «хлинути, раптово политися», болг. хлу́йка, хлу́на «потекти, полинути», схв. ст. hlinuti «подути, повіяти», слн. hleniti «раптово виглянути, засяяти (про сонце)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захлина́тися
захлину́тися
похлина́тися
похли́ня
«вплив, враження»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хлы́нуць | білоруська |
хлу́йка | болгарська |
*flōjan «текти» (дісл. flîa «текти») | германські |
χαλάω «відпускати, слабнути» | грецька |
*sreu- (дінд. srávati «тече», лит. sravėˊti «текти», укр. стру́мінь) | індоєвропейська |
*s- | індоєвропейська |
сhłonąć «всмоктувати, поглинати» | польська |
chlunąć «хлинути, раптово политися» | польська |
lunąć «хлинути, раптово политися» | польська |
xlynǫti | праслов’янська |
х- | праслов’янська |
*хъl- / хоl- «горнути» | праслов’янська |
*xlū- «лити, литися; глитати» | праслов’янська |
хлы́нуть | російська |
hlinuti «подути, повіяти» | сербохорватська |
hleniti «раптово виглянути, засяяти (про сонце)» | словенська |
хлу́на «потекти, полинути» | українська |
xlunǫti | ? |
*xlyti | ? |
значеннями «потекти, политися, прорватися потоком» (*xle(u)-/хlo(u)-) | ? |
і «пити, глитати, сьорбати» (тобто «лити собі в горло») | ? |
xoliti «чистити, пестити, доглядати» (укр. холи́ти) | ? |
hlinuti «подути, повіяти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України