ТУРКМЕНЫ — ЕТИМОЛОГІЯ
туркме́ни (одн.)
п. ч. Turkmeni, слц. Turkméni, болг. туркменци;
запозичення з тюркських мов;
туркм. туркмен (самоназва), тур. чаг. Türkmеn «туркмен», первісно, можливо, означало «тюркоподібний»;
р. бр. туркме́ны, др. торкмени, туркменская земля;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Туркме́нія
туркме́нка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| туркме́ны | білоруська |
| туркменци | болгарська |
| торкмени | давньоруська |
| туркменская земля | давньоруська |
| Turkmeni | польська |
| туркме́ны | російська |
| Turkméni | словацька |
| Türkmеn «туркмен» | турецька |
| туркмен (самоназва) | туркменська |
| Türkmеn «туркмен» | чагатайська |
| Turkmeni | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України