ТРИЖДЫ — ЕТИМОЛОГІЯ
три́жди «тричі»
очевидно, запозичення із старослов’янської мови;
стсл. тришьди, триш’ти зводиться до словосполучення псл. *tri šьdy з числівника tri «три» і форми šьdъ, що являє собою дієприкметник від xoditi «ходити»;
р. три́жды, бр. [тро́жды, тро́жджы], болг. триж, схв. [три̑ж, три̑ш];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́жды | білоруська |
| тро́жджы | білоруська |
| триж | болгарська |
| *tri šьdy «три» | праслов’янська |
| xoditi «ходити» | праслов’янська |
| триш'ти | праслов’янська |
| šьdъ | праслов’янська |
| три́жды | російська |
| три̑ж | сербохорватська |
| три̑ш | сербохорватська |
| тришьди | старослов’янська |
| tri | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України