ТОРФ'ЯНИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
торф
запозичення з німецької мови;
н. Torf «торф» споріднене з англ. turf «дерн, торф», швед. дісл. torf, дат. tørv «тс.», псл. *dьr̥nъ «дерен»;
р. бр. болг. торф, п. torf;
Фонетичні та словотвірні варіанти
торе́ць
«торфове болото»
торф'яни́й
торф'яни́к
«тс.; робітник на торфорозробках»
торф'яни́стий
торф'яни́стість
торф'яни́ще
«тс.»
торфи́стий
«торф’янистий»
то́рфище
то́рфник
«торф’яний мох»
торфови́к
«торфове болото»
торфо́висько
торфо́вище
торфува́ння
торфува́ти
«удобрювати торфом»
торч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| turf «дерн, торф» | англійська |
| торф | білоруська |
| торф | болгарська |
| torf | давньоісландська |
| tørv «тс.» | датська |
| Torf «торф» | німецька |
| torf | польська |
| *d<SUP>ь</SUP>r̥nъ «дерен» | праслов’янська |
| торф | російська |
| torf | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України