СІМ'ЯНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сі́м'я «насіння; конопляне зерно; сперма»
псл. sěmę;
споріднене з прус. semen «посів», лит. sėˊmens, sėˊmenys «лляне сім’я», лат. sēmen «сім’я», двн. sāmo «тс.»;
іє. *sēmen, похідне від *sē(i)- «сіяти»;
р. бр. се́мя, др. сѣмя, п. siemię, ч. símě, слц. semeno, вл. symjenc «конопляне сім’я», symjo «сім’я», нл. semje, полаб. semą, semenü, болг. м. се́ме, схв. се̏ме, sjе̏me, слн. séme, стсл. сѣмѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсім'я́ний
безсім'я́нка
обсімени́тися
«дати насіння»
(про рослини)
осімені́ння
«запліднення»
посімени́ти
«посіяти»
семена́стий
«багатий на сім’я; крапчастий, перістий»
сім'яни́й
«тс.; стосовний сім’я»
сім'яни́к
сім'яни́стий
«який дає багато насіння»
сім'я́нка
сі́м'ячко
сі́м'ячковий
«насіннячковий, насінний, зернятковий»
сімена́стий
«тс.»
сімена́тий
«тс.; у сірих крапинках Нед»
сімене́ць
«конопляне сім’я»
сімени́стий
«плодовитий; [перістий ВеУг]»
сімени́тися
сімени́ть
«відкладати яєчка»
(про бджіл)
сі́менка
«тс.»
сіменкова́тий
«веснянкуватий»
сі́ме́нний
«з конопляного сім’я»
сіменни́к
(анат., бот. та ін.)
сі́ме́нник
«тс., (орн.) коноплянка, Carduelis (Acanthis) cannabina L.»
сімено́
«зерно для посіву»
сімену́ха
«каша з конопляним молоком»
сіме́ня
«ряба курка»
сіменя́стий
«багатий на сім’я; плодовитий; [крапчастий, перістий]»
сімєнки́
«веснянки»
сімня́ний
«з конопляного сім’я»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́мя | білоруська |
| се́ме | болгарська |
| symjenc «конопляне сім’я»«сім’я» | верхньолужицька |
| symjo «конопляне сім’я»«сім’я» | верхньолужицька |
| sāmo «тс.» | давньоверхньонімецька |
| сѣмя | давньоруська |
| *sēmen | індоєвропейська |
| sēmen «сім’я» | латинська |
| sėˊmens | литовська |
| се́ме | македонська |
| semje | нижньолужицька |
| semą | полабська |
| semenü | полабська |
| siemię | польська |
| sěmę | праслов’янська |
| semen «посів» | прусська |
| се́мя | російська |
| ме | сербохорватська |
| semeno | словацька |
| séme | словенська |
| сѣмѧ | старослов’янська |
| símě | чеська |
| sėˊmenys «лляне сім’я» | ? |
| *sē(i)- «сіяти» | ? |
сім'я́ «родина»
псл. *sěmьja ‹ *k῀оim-;
споріднене з лит. šeimá «сім’я», šeimóna «сім’я, челядь», лтс. sáime «сім’я, домочадці», прус. seimīns «челядь», гот. haims «селище», двн. heim «батьківщина», гр. ϰώμη «селище»;
сюди ж двн. hīwo «чоловік», hīwa «дружина», лат. cīvis «громадянин», дінд. śḗvaḥ «милий, дружній», śiváḥ «інтимний, привітний, люб’язний»;
іє. *k῀ei- «лежати»;
р. семья́, бр. сям’я́, др. сѣмия, стсл. сѣмиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посеме́йка
«сімейка»
посеме́йство
«тс.»
посім'яни́н
«член родини»
посіме́йка
«тс.»
посіме́йний
посіме́йство
«родина»
се́ймня
семя́
«тс.»
симни́ця
«велика сім’я»
сім'яни́й
«сімейний»
сім'яни́н
сіме́йний
сіме́йство
сіме́йщина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сям'я́ | білоруська |
| haims «селище» | готська |
| ϰώμη «селище» | грецька |
| heim «батьківщина» | давньоверхньонімецька |
| hīwo «чоловік» | давньоверхньонімецька |
| śḗvaḥ «милий, дружній» | давньоіндійська |
| сѣмия | давньоруська |
| *k῀ei- «лежати» | індоєвропейська |
| cīvis «громадянин» | латинська |
| sáime «сім’я, домочадці» | латиська |
| šeimá «сім’я» | литовська |
| *sěmьja | праслов’янська |
| seimīns «челядь» | прусська |
| семья́ | російська |
| сѣмиа | старослов’янська |
| šeimóna «сім’я, челядь» | ? |
| hīwa «дружина» | ? |
| śiváḥ «інтимний, привітний, люб’язний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України