СУРОВЫ — ЕТИМОЛОГІЯ
суро́вий «суворий»
псл. surovъ «грубий, суворий» (про людину), що є результатом видозміни значення «сировий, грубий» (про тканину, нитки тощо);
пор. аналогічний розвиток значень в лат. crūdūs «сирий, необроблений» і «грубий, суворий»;
р. суро́вый «суворий», бр. суро́вы «тс.», др. суровыи «дикий, жорстокий», п. surowy «суворий», ч. слц. surový «жорстокий, грубий», вл. surowy «суворий, жорстокий», нл. surowy «суворий, грубий, жорстокий, лютий, сердитий», болг. суро́в «суворий», м. суров «суворий, жорстокий», схв. су̏ров «суворий, грубий», слн. surа̏v «суворий, дикий, грубий», стсл. соуровъ «суворий, жорстокий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
су́равий
«норовистий (кінь)»
сурові́ти
«ставати суворим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суро́вы «тс.» | білоруська |
| суро́в «суворий» | болгарська |
| surowy «суворий, жорстокий» | верхньолужицька |
| суровыи «дикий, жорстокий» | давньоруська |
| crūdūs «сирий, необроблений» | латинська |
| суров «суворий, жорстокий» | македонська |
| surowy «суворий, грубий, жорстокий, лютий, сердитий» | нижньолужицька |
| surowy «суворий» | польська |
| surovъ «грубий, суворий» (про людину) | праслов’янська |
| суро́вый «суворий» | російська |
| ров «суворий, грубий» | сербохорватська |
| surový «жорстокий, грубий» | словацька |
| surа̏v «суворий, дикий, грубий» | словенська |
| соуровъ «суворий, жорстокий» | старослов’янська |
| surový «жорстокий, грубий» | чеська |
| значення «сировий, грубий» (про тканину, нитки тощо) | ? |
| аналогічний | ? |
| і «грубий, суворий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України