СУМ'ЯТНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
сум'яття́
псл. (сх.) [*sǫmętьjе], пов’язане з sъmęsti (‹ *sŭmętti) «змішати, сплутати, збурити», похідним від męsti (‹ *mętti) «бентежити, мутити»;
р. сумя́тица «сум’яття, метушня; заколот», бр. сумятня́ «сум’яття, метушня, паніка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сум'ятли́вий
сум'ятни́й
сумя́тє
«сум’яття»
сумятня́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сумятня́ «сум’яття, метушня, паніка» | білоруська |
| сумя́тица «сум’яття, метушня; заколот» | російська |
| *sŭmętti «змішати, сплутати, збурити» | ? |
| *mętti «бентежити, мутити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України