СУБЪЕКТ — ЕТИМОЛОГІЯ

суб'є́кт

очевидно, запозичення з німецької мови;
нім. Subjékt, як і бр. ст. субъектум (1722), походить від лат. subjectum (грам.) «підмет» (спочатку «підкладене; те, що лежить в основі»), субстантивованої форми середнього роду від subjectus, дієприкметника мин. ч. від дієслова subicere (subjicere) «підпорядковувати; включати, охоплювати» (букв. «кидати вниз, донизу»), утвореного за допомогою префікса sub- «під-» від дієслова jacere «кидати, жбурляти»;
лат. subjectum, можливо, є калькою гр. ὐποϰείμενον «підмет; суб’єкт» (букв. «що лежить, знаходиться внизу»);
р. субъе́кт, бр. суб’е́кт, п. ч. слц. вл. subjekt, болг. субе́кт, м. субjект, схв. су̀бjек(а)т, слн. subjékt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

суб'єктиві́зм
суб'єктиві́ст
суб'єктивісти́чний
суб'єктиві́стський
суб'єкти́вний
суб'єктиво́ваний
суб'єктивува́ти
суб'є́ктний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
субъектум (1722) білоруська
суб'е́кт білоруська
субе́кт болгарська
subjekt верхньолужицька
ὐποϰείμενον «підмет; суб’єкт» (букв. «що лежить, знаходиться внизу») грецька
subjectum «підмет» (грам.)(спочатку «підкладене; те, що лежить в основі») латинська
subjectum латинська
субjект македонська
Subjékt німецька
subjekt польська
субъе́кт російська
су̀бjек(а)т сербохорватська
subjekt словацька
subjékt словенська
subicere «підпорядковувати; включати, охоплювати» (subjicere)(букв. «кидати вниз, донизу») чеська
subjekt чеська
субъектум (1722) ?
subicere «підпорядковувати; включати, охоплювати» (subjicere)(букв. «кидати вниз, донизу») ?
sub- «під-» ?
jacere «кидати, жбурляти» ?

су́бчик «підозріла особа; неприємний суб’єкт»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. су́бчик «тс.» є афективним утворенням, пов’язаним із субъе́кт і за вимовою зближеним із су́пчик як похідним від суп;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́бчик «тс.» російська
субъе́кт ?
су́пчик ?
суп ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України