СПОРЫШ — ЕТИМОЛОГІЯ
спо́ри́ш «рослина родини гречкових, гірчак, Polygonum L.; [перстач гусячий, Potentilla anserina L. Бі; остудник голий, грижниця гола, Herniaria glabra L. Mak]» (бот.)
псл. sporуšь «спориш; вербена», пов’язане з sporъ «ряснота, багатство; рясний, багатий»;
назва зумовлена тим, що вербена і спориш мають велику кількість насіння, або тим, що вони швидко ростуть;
р. споры́ш «спориш звичайний, Polygonum aviculare L.», бр. спары́ш «тс.», п. [sporysz] «спориш; остудник голий», ч. [spoříš (sporóš)] «вербена, Verbena L.», слц. [sporík] «спориш», нл. sporіš «вербена», схв. спорūш, слн. sporíš «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спариж
«спориш звичайний, Polygonum aviculare L.»
спориж
спори́с
спори́ч
спорище
шпори́с
шпори́х
шпори́ш
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спары́ш «тс.» | білоруська |
| sporіš «вербена» | нижньолужицька |
| sporysz «спориш; остудник голий» | польська |
| sporуšь «спориш; вербена» | праслов’янська |
| sporъ «ряснота, багатство; рясний, багатий» | праслов’янська |
| споры́ш «спориш звичайний, Polygonum aviculare L.» | російська |
| спорūш | сербохорватська |
| sporík «спориш» | словацька |
| sporíš «тс.» | словенська |
| spoříš «вербена, Verbena L.» (sporóš)] | чеська |
| sporýš | чеська |
| sporýš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України