СНІП'Я — ЕТИМОЛОГІЯ
сніп
псл. snopъ «тс.»;
споріднене з двн. snuaba «пов’язка», можливо, лат. napūrae «солом’яні жгути» (з етруської?);
далі пов’язується з іє. *(s)nē(u)- «зв’язувати»;
р. бр. болг. м. сноп «сніп», др. снопъ, п. ч. слц. вл. нл. snop, полаб. snüp, схв. сно̏п, слн. snа̏p, стсл. снопъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сні́п'я
«снопи»
(зб.)
снопа́р
«в’язальник снопів»
снопі́в'я
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сноп «сніп» | білоруська |
| сноп «сніп» | болгарська |
| snop | верхньолужицька |
| snuaba «пов’язка» | давньоверхньонімецька |
| снопъ | давньоруська |
| *(s)nē(u)- «зв’язувати» | індоєвропейська |
| napūrae «солом’яні жгути» (з етруської?) | латинська |
| сноп «сніп» | македонська |
| snop | нижньолужицька |
| snüp | полабська |
| snop | польська |
| snopъ «тс.» | праслов’янська |
| сноп «сніп» | російська |
| п | сербохорватська |
| snop | словацька |
| snа̏p | словенська |
| снопъ | старослов’янська |
| snop | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України