СМЫКАТЬСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. smуkati «ковзати, швидко рухатися», пізніше «смикати», пов’язане з mykati «рухати», mъknǫti «тягти, виривати, рухати»;

споріднене з лит. šmùkti «сповзати, спадати», smaũkti «зривати; (ви)тягати», лтс. šmukt «ковзати», дангл. smugan «(про)шмигнути», дісл. smjúga «тс.»;

іє *smeuk-/smeug- «слизький; ковзнути, прослизнути»;

р. [смы́кать] «смикати; прати, мити; терти», [смы́каться] «швендяти», бр. смы́каць «смикати», п. smykać «смикати, зривати; утікати; [тягти, волочити по землі]», ч. smókati «тягти, волочити», слц. заст. smókat’ «тс.», вл. smуkać «робити ковзальні рухи; проводити (смичком по струні)», smуkać sо «ковзатися по льоду, кататися на ковзанах», нл. smуkaś «совати туди й сюди, наточувати», схв. сму́кнути «висмикнути, вихопити», слн. smíkati sе «увиватися (коло когось)», smúkati «общипувати», стсл. смыкати с «повзати, плазувати»;

етимологія остаточно не з’ясована;

здебільшого реконструюється псл. *smъkъ, пов’язане з smykati «ковзати, повзти», ч. smókati se «тягтися, волочитися, сунутися», р. смы́каться, (пре)смыка́ться, стсл. смыкати сѧ, смоучати «повзти», що не пояснює пізніший вокалізм о в західнослов’янських мовах;

форми з початковим z могли виникнути під впливом zmija «змія»;

пропонується також (Brückner 503–504) зближення сл. smokъ «вуж; змія» з п. smoktać «смоктати»;

іноді smokъ тлумачиться як результат видозміни *snok-, запозиченого з германських мов (пор. дангл. snaca «змія», англ. snake «тс.» – Słuszkiewicz JP 38, 211–212);

неприйнятне зіставлення слов’янських форм з лит. smãkas «дракон» (Mikl. EW 311), яке саме є, очевидно, запозиченням із слов’янських мов;

р. смок «змій» (у казках), бр. смок «тс.», цмок «тс.; домовик», п. smok «тс.; вид ящірки, Draco volans; слимак», ч. smok «дракон, змій», zmok «дракон», zmek «домовик, змій», слц. zmok «домовик», [zmak, čmoch] «тс.», болг. смок «вуж; мідяниця, велика жовта змія», м. смок «полоз; вуж», схв. сму̑к «вуж», сму́каља, сму̀куља «тс.», слн. smа̏k «дракон», smokúlja «неотруйна змія», р.-цсл. смокъ «змій, дракон»;