СМУГЛЫ — ЕТИМОЛОГІЯ
сму́глий «темнуватого забарвлення (про шкіру)»
псл. [smuglъ-jь] «тс.»;
вважається спорідненим з лит. smáugti «давити; душити (димом)», дангл. smēocan «димити, палити; димитися», smocian, smīecan, снідерл. smōken, smieken, нн. smöken, сангл. гол. smoken «тс.», англ. smoke «тс.; дим, кіпоть», дангл. smoca «тс.», гр. σμῡˊχω (аорист пас.ἐσμύγην) «варю; спалюю, жарю повільним вогнем; знемагаю, млію» та з дірл. mūch «дим», кімр. mwg, корн. mok, вірм. muχ «тс.», що продовжують іє. *(s)mū˘k(h)- /(s)meukh- /(s)meugh-/ smeug- / smoug- / smug- «димити, повільно спалювати; дим», з яким, очевидно, чергуванням кореневих голосних пов’язані псл. smaga «жар, спека; висушений» (укр. сма́га́), smaglъ «смаглий» (Преобр. ІІ 333, 340; Mikl. EW 311) і псл. *smǫg-, *smęg- у др. смяглыи «смуглий; чорний, темний» (Брандт РФВ 24, 181; Zupitza GG 166; Kořínek LF 61, 48; Machek Studie 17–18);
розглядається також як результат видозміни др. смаглыи «темний, смуглий» (Черных ІІ 181);
можливо, сюди ж належить семантично більш віддалене псл. smuga «темна пляма, смуга» (укр. сму́га);
р. сму́глый, бр. сму́глы, р.-цсл. смугльныи «темний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осмугли́ти
«зробити смуглим»
смугла́вий
«смуглявий»
смуглі́шати
смугля́вий
смугля́віти
«тс.»
смугляві́шати
смугля́вка
«жінка або дівчина із смуглявою шкірою»
смугля́к
«чоловік або хлопець із смуглявою шкірою»
смугля́нка
«тс.»
смугля́стий
«тс.»
смуглятий
«коричнюватий»
смугні́ти
«ставати смуглим; виділятися смуглим кольором»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| smoke «тс.; дим, кіпоть» | англійська |
| сму́глы | білоруська |
| muχ «тс.» | вірменська |
| smoken «тс.» | голландська |
| σμῡˊχω «варю; спалюю, жарю повільним вогнем; знемагаю, млію» (аорист пас.ἐσμύγην) | грецька |
| smēocan «димити, палити; димитися» | давньоанглійська |
| smoca «тс.» | давньоанглійська |
| mūch «дим» | давньоірландська |
| смяглыи «смуглий; чорний, темний» | давньоруська |
| смаглыи «темний, смуглий» | давньоруська |
| *(s)mū˘k(h)-/(s)meukh-/(s)meugh-/smeug- /smoug-/smug- «димити, повільно спалювати; дим» | індоєвропейська |
| mwg | кімрська |
| mok | корнська |
| smáugti «давити; душити (димом)» | литовська |
| smöken | нижньонімецька |
| smuglъ-jь «тс.» | праслов’янська |
| smaga «жар, спека; висушений» (укр. сма́га́) | праслов’янська |
| *smǫg- | праслов’янська |
| smuga «темна пляма, смуга» (укр. сму́га) | праслов’янська |
| сму́глый | російська |
| смугльныи «темний» | русько-церковнослов’янська |
| smoken «тс.» | середньоанглійська |
| smōken | середньонідерландська |
| smocian | ? |
| smīecan | ? |
| smieken | ? |
| smaglъ «смаглий» | ? |
| *smęg- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України