СВИРІП'ЯНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
свирі́па «суріпиця звичайна, Barbarea vulgaris R. Br; [гірчиця польова, Sinapis arvensis L.; дескурайнія, Descurainia Webb. et Bert. (Sisymbrium sophia) Нед; редька дика, Raphanus raphanistrum L.; кінський часничник лікарський, Alliaria officinalis Mak]» (бот.)
пов’язане з [свірíпний] «злий, сердитий»;
р. [свире́па] «суріпиця», бр. свірýпа «тс.», др. сверѣпь «дикоростучий», свирѣпь «тс.», сверѣпица «дикий горох», п. świerzop «суріпиця», ч. sveřep «польовий бур’ян; жеребець», sveřepec «тс.», слц. sverepó (про коноплю), стсл. сверѣпь «дикий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свері́па
«гірчиця польова»
свирі́п'я́ний
свирі́пиця
«тс.»
свиріпка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свірýпа «тс.» | білоруська |
| сверѣпь «дикоростучий» | давньоруська |
| свирѣпь «тс.» | давньоруська |
| сверѣпица «дикий горох» | давньоруська |
| świerzop «суріпиця» | польська |
| свире́па «суріпиця» | російська |
| sverepý (про коноплю) | словацька |
| сверѣпь «дикий» | старослов’янська |
| свірíпний «злий, сердитий» | українська |
| sveřep «польовий бур’ян; жеребець»«тс.» | чеська |
| sveřepec «польовий бур’ян; жеребець»«тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України