САП'ЯНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
сап'я́н
очевидно, запозичення з тюркських мов;
тур. балкар. карач. saxtijan «сап’ян», крим.-тат. кипч. saktyjan «тс.» виводяться з перс. sextijān «тс.», яке пов’язується з sext «міцний, жорсткий»;
зв’язок з назвою міста Саффі в Марокко (Mikl. TEl 149; EW 287) заперечується;
р. сафья́н, бр. саф’я́н, п. вл. safian, ч. слц. safiàn, слн. sàfian;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сап'я́нець
«сап’яновий чобіток»
сапоя́нці
«сап’янці»
саф'я́н
саф'я́нець
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| saxtijan «сап’ян» | балкарська |
| саф'я́н | білоруська |
| safian | верхньолужицька |
| saxtijan «сап’ян» | карачаївська |
| saktyjan «тс.» | кипчацька |
| saktyjan «тс.» | кримсько-татарська |
| sextijān «тс.» | перська |
| sext «міцний, жорсткий» | перська |
| safian | польська |
| сафья́н | російська |
| safián | словацька |
| sáfian | словенська |
| saxtijan «сап’ян» | турецька |
| safián | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України