РУСЫ — ЕТИМОЛОГІЯ

ру́сий

псл. rusъ ‹ *rudsъ «червонуватий, рижуватий», похідне від rudъ «рудий»;
відповідає кореневій частині в лит. raũsvas «червонуватий», rа̄svas «темно-коричневий», rusė́ti «жевріти», ruslės «жаровня», лтс. rusls «коричневий», rûsa «іржа», лат. russus «червоний, рижий»;
виведення як запозичення від лат. russus «червоний» (Romansky JІRSpr 15, 127) необґрунтоване;
р. ру́сый, бр. ру́сы, др. русыи, п. rusy, ч. слц. rusý, болг. м. рус, схв. ру̏с, слн. rús, с.-цсл. роусъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ро́сий «русий»
русі́ти «ставати русявим»
руся́вець «блондин»
руся́вий
русяви́на «блондинка»
русяви́нка «тс.»
руся́ві́ти
руся́вка
руся́вчик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ру́сы білоруська
рус болгарська
русыи давньоруська
rùsvas «темно-коричневий» латинська
rusėˊti «жевріти» латинська
ruslės «жаровня» латинська
russus «червоний, рижий» латинська
russus «червоний» латинська
rusls «коричневий» латиська
rûsa «іржа» латиська
raũsvas «червонуватий» литовська
рус македонська
rusy польська
rusъ «червонуватий, рижуватий» праслов’янська
rudъ «рудий» праслов’янська
*rudsъ праслов’янська
ру́сый російська
роусъ сербо-церковнослов’янська
Рy̏с сербохорватська
rusý словацька
rús словенська
rusý чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України