РУМ'ЯНІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
рум'я́ний
псл. ruměnъ ‹ *rudměnъ «рум’яний, червонуватий» похідне від rudъ «рудий»;
споріднене з лит. raumuõ (род. в. -eñs, зн. в. raũmenį) «м’яз», лтс. raũmins «копчене м’ясо»;
необґрунтованими є зіставлення з лат. rūma «горло», rūmen «тс.», rūmāre «жувати жуйку», дінд. romanthaḥ «жуйка» (Uhlenbeck 255) і з лит. rumîkas «кінь, жеребець» (Loewentahl AfSlPh 37, 378);
р. румя́ный, бр. румя́ны, др. румяныи, п. rumiany, ч. ruměný, слц. (поет.) rumenný, болг. м. ру́мен, схв. ру̀мен «рум’яний», слн. rumèn «тс.; жовтий», стсл. роумhнъ «рум’яний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зарум'я́нений
зарум'яні́лий
нарум'я́нений
підрум'я́нити
розрум'я́нитися
рум'я́на
«косметична фарба рожевого або червоного кольору»
рум'я́нець
рум'яни́ти
рум'яні́ти
(ся)
рум'я́но
рум'я́нок
«рум’янець»
руменний
руміне́ць
«тс.»
руміни́ло
«тс.»
румі́нний
румля́нок
румняне́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| румя́ны | білоруська |
| ру́мен | болгарська |
| romanthaḥ «жуйка» | давньоіндійська |
| румяныи | давньоруська |
| rūma «горло» | латинська |
| rūmen «тс.» | латинська |
| rūmāre «жувати жуйку» | латинська |
| raũmins «копчене м’ясо» | латиська |
| raumuõ «м’яз» (род. в. -eñs, зн. в. raũmenį) | литовська |
| rumókas «кінь, жеребець» | литовська |
| ру́мен | македонська |
| rumiany | польська |
| ruměnъ «рум’яний, червонуватий» | праслов’янська |
| rudъ «рудий» | праслов’янська |
| *rudměnъ | праслов’янська |
| румя́ный | російська |
| ру̀мен «рум’яний» | сербохорватська |
| rumenný (поет.) | словацька |
| rumèn «тс.; жовтий» | словенська |
| роумѣнъ «рум’яний» | старослов’янська |
| ruměný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України