РЕП'ЯХИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
реп'я́х «чіпка й липка головка лопуха; лопух, Arctium lappa L. (Lappa Adans. Mak); [будяк пониклий, Carduus nutans L. Mak; нетреба звичайна, Xanthium strumarium L.; корінь лопуха Нед]» (бот.)
псл. *rěpьjь «реп’ях, колючка», пов’язане з rěpiti «встромляти» (пор. п. wrzepić «всадити, вліпити», слц. [repit’sa] «вчепитися», ч. ст. vřepiti «встромити»);
далі, очевидно, споріднене з лит. aprė˜pti «охопити», лат. rapio «хапаю»;
р. репе́й «реп’ях, лопух; парило», репе́йник, репья́к «тс.», репяшо́к «реп’яшок», бр. [рапей] «реп’ях», [рапе́шнік] «тс.», рэ́пік «парило», [рапяхі́] «відходи при прядінні», п. rzep «реп’ях», ч. řepík «парило», слц. repík, вл. řepik «тс.», болг. ре́пей «реп’ях», схв. рѐпӯх, слн. [repjè] (зб.) «тс.», р.-цсл. рѣпии «тс.; колючка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
реп'яха́тий
«тс.»
реп'яхуватий
реп'яшки
«туриця; парило звичайне; реп’яшок пряморогий, Ceratocephalus orthoceras D.C.; нетреба звичайна»
реп'я́шник
«лопух»
реп'яшо́к
«реп’яшок пряморогий; [нетреба звичайна; туриця Mak]»
репей
«туриця, Echinospermum lappula Lehm.»
репей польський
«нетреба колюча, Xanthium spinosum L.»
репешка
«нетреба колюча»
репешник
«парило звичайне, Agrimonia eupatoria L.»
репик
«тс.»
репій
«лопух»
репіхатий
«покритий реп’яхом, розтріпаний»
репляшка
(місцева назва сільської вулиці, на якій колись росли реп’яхи)
рип'як
«лопух великий, Lappa major Gaertn.»
рип'ян
«будяк пониклий»
рипляк
«будяк пониклий»
ріп'я́к
«будяк пониклий; лопух Нед»
ріп'ях
«тс.»
ріп'ях жовтий
«парило звичайне»
ріп'ячок
ріп'яшки
«тс.»
ріп'яшок
«туриця»
ріп'яшок майський
«реп’яшок пряморогий»
ріпак
«парило звичайне»
ріпейник
«лопух великий»
ріпляк
«лопух»
ріплятка
«туриця»
ріплях
«лопух»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рапей «реп’ях» | білоруська |
| рапе́шнік «тс.» | білоруська |
| рэ́пік «парило» | білоруська |
| рапяхі́ «відходи при прядінні» | білоруська |
| ре́пей «реп’ях» | болгарська |
| řepik «тс.» | верхньолужицька |
| rapio «хапаю» | латинська |
| aprė˜pti «охопити» | литовська |
| wrzepić | польська |
| rzep «реп’ях» | польська |
| *rěpьjь «реп’ях, колючка» | праслов’янська |
| rěpiti «встромляти» (пор. п. wrzepić «всадити, вліпити», слц. [repit’sa] «вчепитися», ч. ст. vřepiti «встромити») | праслов’янська |
| репе́й «реп’ях, лопух; парило» | російська |
| репе́йник | російська |
| репья́к «тс.» | російська |
| репяшо́к «реп’яшок» | російська |
| рѣпии «тс.; колючка» | русько-церковнослов’янська |
| рѐпӯх | сербохорватська |
| repit'sa | словацька |
| repík | словацька |
| repjè «тс.» (зб.) | словенська |
| vřepiti | чеська |
| řepík «парило» | чеська |
репейник «лопух павутинистий, Arctium tomentosum Mill.» (бот.)
запозичення з російської мови;
р. репе́йник «лопух, Arctium lappa L.; парило, Agrimonia L.» пов’язане з репе́й «тс.», спорідненим з укр. реп’я́х (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| репе́йник «лопух, Arctium lappa L.; парило, Agrimonia L.» | російська |
| репе́й «тс.» | російська |
| реп'я́х | українська |
ре́пел «коноплянка, Carduelis cannabina L.» (орн.)
може бути пов’язане і з реп’я́х, рі́па з огляду на те, що коноплянки охоче поїдають насіння відповідних рослин (Strutyński 104);
назва пояснюється наявністю у коноплянок короткого хвоста;
не зовсім ясне;
виводиться (Трубачев Этимология 1964, 6–9) від псл. *rępelъ (rępоlъ), похідного від *rępъ (rępь) «короткий хвіст» (пор. р. ре́пица «хвіст хребетної тварини», п. rząp «гузка; куприк», схв. ре̑п «хвіст», вл. rjap «хребет»);
р. [ре́пел], ре́полов «тс.», п. [rzepołuch] «коноплянка гірська, Carduelis flavirostris (L.)», rzepniсzek, [rzępołuch] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
реполов
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rząp | польська |
| rząp | польська |
| rzepołuch «коноплянка гірська, Carduelis flavirostris (L.)» | польська |
| rzepniсzek «коноплянка гірська, Carduelis flavirostris (L.)» | польська |
| rzępołuch «тс.» | польська |
| *rępelъ (rępоlъ) | праслов’янська |
| *rępъ «короткий хвіст» (rępь)(пор. р. ре́пица «хвіст хребетної тварини», п. rząp «гузка; куприк», схв. ре̑п «хвіст», вл. rjap «хребет») | праслов’янська |
| rępь | праслов’янська |
| rępоlъ | праслов’янська |
| rępь | праслов’янська |
| rępоlъ | праслов’янська |
| ре́пица | російська |
| ре́пица | російська |
| ре́пел | російська |
| ре́полов «тс.» | російська |
| ре̑п | сербохорватська |
| ре̑п | сербохорватська |
| реп'я́х | українська |
| рі́па | українська |
реп'яхі́вка «різновид плахти, жіночого одягу»
очевидно, пов’язане з реп’ях;
назва могла бути мотивована формою вишивок на одязі;
пор. [реп’яшо́к, реп’яшко́ва криву́лька] (рід вишивки), що походять від реп’я́х (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| реп'яшо́к (рід вишивки) | українська |
| реп'яшко́ва | українська |
| криву́лька | українська |
| реп'я́х | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України