ПІ-ПІ — ЕТИМОЛОГІЯ
фіфа́к «гультяй»
запозичене з німецької мови, можливо, через посередництво польської;
н. pfiffig «хитрий, спритний», Pfiffikus «пройдисвіт» пов’язані з Pfiff «свисток, свист; хитрощі; трюк», утвореним від pfeifen «свистіти, насвистувати» (свн. pfīfe, двн. pfīf(f)a «свист(ок)»), яке походить від нар.-лат. ріра «сопілка, дудка» і далі від звуконаслідувального лат. рīро «пищу (про птахів)» (пор. звуконаслідувальний вигук укр. пі-пі);
р. фи́фа «легковажна дівчина», фи́фикус «хитра, спритна людина», п. [fif] «хитрість, лукавство, витівка; фокус», [fifak] «хитра, спритна людина», ч. fifa (глузл.) «погана господарка», fifikus «хитрун»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pfīf(f)a | давньоверхньонімецька |
| рīро «пищу (про птахів)» (пор. звуконаслідувальний вигук укр. пі-пі) | латинська |
| ріра «сопілка, дудка» | народнолатинська |
| pfiffig «хитрий, спритний» | німецька |
| Pfiffikus «пройдисвіт» | німецька |
| Pfiff «свисток, свист; хитрощі; трюк» | німецька |
| pfeifen «свистіти, насвистувати» (свн. pfīfe, двн. pfīf(f) | німецька |
| fif «хитрість, лукавство, витівка; фокус» | польська |
| fifak «хитра, спритна людина» | польська |
| фи́фа «легковажна дівчина» | російська |
| фи́фикус «хитра, спритна людина» | російська |
| pfīfe «свист(ок)» | середньоверхньнімецька |
| пі-пі | українська |
| fifa «погана господарка»«хитрун» (глузл.) | чеська |
| fifikus «погана господарка»«хитрун» (глузл.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України