ПУП'ЯНОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́бка «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg. Mak; насіння кульбаби НЗ УжДУ 26» (бот.)
не зовсім ясне;
з одного боку, може бути пов’язане з бр. [папка] «кульбаба», [папкі, пупок] «тс.», [папаўка] «жовтило», [пупаўка, пупкі], р. пупа́вка, укр. [пупки] «тс.», пу́п’нок;
паралелізм фонетичних варіантів основи *bab-: *pap- «набрякати» припускається вже для індоєвропейської прамови (Pokorny 91);
назви могли стосуватися зовнішнього вигляду квіткових пуп’янків рослин або кулястої форми відцвілого суцвіття кульбаби;
з другого боку, нвн. [Alte Weibertreu] «кульбаба», [Grossmutters Nachtfunzla] «тс.» підтримують припущення про зв’язок з ба́ба «стара жінка; знахарка» (Краўчук Белар. лінгв. 1974/6, 65);
схв. [баба марта] «кульбаба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабки
«кульбаба; жовтило, Anthemis tinctoria L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| папка «кульбаба» | білоруська |
| папкі «тс.» | білоруська |
| пупок «тс.» | білоруська |
| папаўка «жовтило» | білоруська |
| пупаўка | білоруська |
| пупкі | білоруська |
| Alte Weibertreu «кульбаба» | нововерхньонімецька |
| Grossmutters Nachtfunzla «тс.» | нововерхньонімецька |
| *pap- «набрякати» | праслов’янська |
| *bab- | праслов’янська |
| пупа́вка | російська |
| баба марта «кульбаба» | сербохорватська |
| пупки «тс.» | українська |
| пу́п'янок | українська |
| ба́ба «стара жінка; знахарка» | українська |
поп'я́ночка «брунька; пуп’янок»
заміна у вторинним о сталася, очевидно, в умовах характерного для південно-західних говірок укання і пов’язаного з ним гіперизму (вживання о замість у);
зменшена форма від не засвідченого словниками *поп’янка (‹ *пуп’янка) «тс.», пов’язаного з пу́п’янок;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поплю́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *поп'янка «тс.» (‹ *пуп’янка) | українська |
| пу́п'янок | українська |
пуп «кругла заглибина або випуклість на животі»
псл. pǫpъ;
споріднене з лит. pam̃pti «розбухати», pamplỹs «курдупель; черевань», pùmpa «головка; латаття», pum̃puras (pumpurỹs) «брунька», лтс. pàmpt «пухнути, розбухати», pèmpis «товстун», можливо, лат. pampinus «новий виноградний пагін; вусик повзучих рослин», дісл. fimbul- «великий», fífl «простак; велетень», а також гр. πομφός (πομφόλυξ) «пузир»;
іє. *p(h)omp-/pemp- «набухати»;
припускаючи чергування приголосних, дехто з дослідників (Ernout–Meillet 171; Pedersen Kelt. Gr. I 187; Machek ESJČ 500; Frisk II 503) додає лит. bámba «пуп», bam̃balas «карапуз», що не завжди знаходить підтримку (Fraenkel 33; Boisacq 765);
р. бр. пуп, др. пупъ, п. pępek «пуп; шлунок свійської птиці», ч. pupek, слц. pupok, вл. нл. pup «пуп; пуп’янок; горб», полаб. pǫp «пуп; горб», болг. пъп, м. пупка «брунька; священний хлібець на поминках», пупчи «випинає», схв. пу̑п «пуп; брунька, бутон», пу̏пак «пуп», пу̀пак «брунька, бутон», слн. pópek, стсл. пѫпъ «незрілий плід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опу́пок
«зав’язь плода»
поп'я́ночка
пуп'яжа
«пуп’янок»
пу́п'янок
«бутон, брунька; зав’язь огірків, маленький огірочок»
пу́п'ях
«брунька»
пу́п'яшок
«пуп’янок»
пу́пах
«брунька»
пу́пель
«пуп’янок»
пупе́ць
«малий пуп; [пташиний шлунок; пуповина; частина коси (знаряддя)]»
пу́пець
«пуп, пуповина; кнопка у скрипки»
пу́пи
«вид булочок»
пу́пінок
«пуп’янок»
пу́пка
«пупок»
пупкова́тий
пупкува́ння
пупли́нець
«пагін, черенок»
пу́плишок
«пуп’янок»
пу́плішок
пу́плянок
пу́пля́ночок
пу́пля́х
пупня́к
«тс.»
пупови́на
пуповни́че
«хвороба пупка у немовлят»
пу́по́к
«маленький пуп; пташиний шлунок Г, Нед; [пуп’янок]»
пу́пці
«вид булочок»
пу́пче
«пуп’янки»
(зб.)
пу́пчик
«пупок; [пуп’янок; вид узору на вишивці]»
спу́пку
«з дитинства»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуп | білоруська |
| пъп | болгарська |
| pup «пуп; пуп’янок; горб» | верхньолужицька |
| πομφός «пузир» (πομφόλυξ) | грецька |
| fimbul- «великий» | давньоісландська |
| fífl «простак; велетень» | давньоісландська |
| пупъ | давньоруська |
| *p(h)omp-/pemp- «набухати» | індоєвропейська |
| pampinus «новий виноградний пагін; вусик повзучих рослин» | латинська |
| pàmpt «пухнути, розбухати» | латиська |
| pèmpis «товстун» | латиська |
| pam̃pti «розбухати» | литовська |
| pamplỹs «курдупель; черевань» | литовська |
| pùmpa «головка; латаття» | литовська |
| pum̃puras | литовська |
| pum̃puras | литовська |
| bámba «пуп» | литовська |
| bam̃balas «карапуз» | литовська |
| пупка «брунька; священний хлібець на поминках» | македонська |
| пупчи «випинає» | македонська |
| pup «пуп; пуп’янок; горб» | нижньолужицька |
| pǫp «пуп; горб» | полабська |
| pępek «пуп; шлунок свійської птиці» | польська |
| pǫpъ | праслов’янська |
| пуп | російська |
| пу̑п «пуп; брунька, бутон» | сербохорватська |
| пу̏пак «пуп» | сербохорватська |
| пу̀пак «брунька, бутон» | сербохорватська |
| pupok | словацька |
| pópek | словенська |
| пѫпъ «незрілий плід» | старослов’янська |
| pupek | чеська |
пупник «омег водяний, Oenanthe aquatica Lam.» (бот.)
пов’язане з пуп, пу́п’янок;
назва зумовлена, очевидно, тим, що стебло омега водяного має внизу над коренем помітне потовщення;
пор. назву [галуха] «омег водяний» Маk, пов’язану з [гал] «невелика куля»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуп | українська |
| пу́п'янок | українська |
| галуха «омег водяний» | українська |
| гал «невелика куля» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України