ПРЫГАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бри́ка́ти «підкидати задні ноги, хвицати, вихати; бігати підстрибуючи; норовитися, вередувати, зазнаватися»
очевидно, псл. brykati «бити, ударяти, брикати», пов’язане (як многократне) з *brъkati «тс.»;
споріднене з р. [брука́ть] «брикати, бити ногами», лит. briáukšt, brúkšt (вигук на позначення різкого ривка), braũkti «торкатися, терти, змахувати, рвати, шарпати, скребти», braukýti «терти, рвати, стягувати»;
пов’язання з р. прыгать (Kořínek 247) викликає сумнів;
р. брыка́ть, бр. бры́ка́ць, п. brykać «брикати, підплигувати, підстрибувати», схв. бṕкати «штовхати, стирчати, стовбурчитися», слн. bŕkati «брикати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брик
(вигук, що передає брикання, поштовх ногою)
брика́йло
«той, хто має звичку хвицатися»
брикане́ць
«стрибок коня»
брика́тися
«битися задніми ногами; норовитись»
брикли́вий
«той, хто дриґає, хвицає; норовливий, вередливий»
бри́кну́ти
«дриґнути, хвицнути; впасти, перевернутися»
бри́ку-бри́ку
брику́ля
«бриклива корова»
брику́н
«баский кінь; пустун, пустотливий хлопчик; норовиста людина»
брику́ха
«пустунка; норовлива»
брику́чий
«тс.»
ви́брик
ви́бриком
стри́кубри́ку
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бры́ка́ць | білоруська |
| briáukšt | литовська |
| brykać «брикати, підплигувати, підстрибувати» | польська |
| brykati «бити, ударяти, брикати» | праслов’янська |
| брука́ть «брикати, бити ногами» | російська |
| прыгать | російська |
| брыка́ть | російська |
| бṕкати «штовхати, стирчати, стовбурчитися» | сербохорватська |
| bŕkati «брикати» | словенська |
| *brъkati «тс.» | ? |
| brúkšt (вигук на позначення різкого ривка) | ? |
| braũkti «торкатися, терти, змахувати, рвати, шарпати, скребти» | ? |
| braukýti «терти, рвати, стягувати» | ? |
броска́й «жаба»
запозичення з молдавської мови;
молд. броско́й «самець жаби» пов’язане з броа́скэ «жаба», рум. broáscă «жаба, черепаха», що разом із фр. ст. bruesche «жаба», сардинськ. bruciu, icn. bruju «тс.» зводяться до етимологічно не зовсім ясного слат. bruscus «різновид жаби», яке (якщо його не об’єднувати з ruscus «жаба», як, наприклад, у Ernout Él. dial. lat. 128) походить від герм. frosk «жаба» (двн. дат. англ. frosk, свн. vrosch, дісл. froskr, нвн. Frosch, пгерм. *fruska-), спорідненого з р. пры́гать «стрибати, скакати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| frosk «жаба» (двн. дат. англ. frosk, свн. vrosch, дісл. froskr, нвн. Frosch, пгерм. *fruska-) | германські |
| броско́й «самець жаби» | молдавська |
| broáscă «жаба, черепаха» | румунська |
| bruscus «різновид жаби» | середньолатинська |
| bruesche «жаба» | французька |
| броа́скэ «жаба» | ? |
| bruesche «жаба» | ? |
| bruciu | ? |
| bruju «тс.» | ? |
| пры́гать «стрибати, скакати» | ? |
при́гати «підстрибувати»
псл. [prygati] «стрибати»;
споріднене з лит. sprùkti «утекти», лтс. sprūkt «тс.», spruga «затискач»;
менш обґрунтоване зіставлення з двн. frosk «жаба», нвн. Frosch, дангл. frogga «тс.»;
не виключений зв’язок (Zupitza KZ 36, 65; Brückner ZfSlPh 2, 298) з пруг, пружни́й, р. упру́гий;
р. пры́гать «стрибати», бр. [прыга́ць] «тс.», п. [prygnąć] «стрибнути», нл. [prygło] «сільце (на птахів)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
подпри́говатися
«танцювати з підскоком»
пригу́н
«ковалик, Elater»
(ент.)
пригу́нка
«вид павука-стрибуна, Salticus»
(ент.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прыга́ць «тс.» | білоруська |
| frogga «тс.» | давньоанглійська |
| frosk «жаба» | давньоверхньонімецька |
| sprūkt «тс.» | латиська |
| spruga «затискач» | латиська |
| sprùkti «утекти» | литовська |
| prygło «сільце (на птахів)» | нижньолужицька |
| Frosch | нововерхньонімецька |
| prygnąć «стрибнути» | польська |
| prygati «стрибати» | праслов’янська |
| упру́гий | російська |
| пры́гать «стрибати» | російська |
| пруг | українська |
| пружни́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України