ПРОСТЫНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
про́стиня́
очевидно, виникло внаслідок дисиміляції з др. *простиря, пов’язаного з простирати «простирати»;
пор. укр. ст. простира (простирою) (1699), м. простирка «підстилка, килим, на якому сплять», схв. про̀стӣрка «тс.», а також лит. prastyrià «простиня, покривало», молд. прости́ре, рум. prostíre «тс.», що походять від того самого давньоруського слова;
менш обґрунтованим є пов’язання з псл. prostъ «простий», укр. про́сти́й з безпосереднім виведенням від *prostyni (Фасмер ІІІ 381; Преобр. ІІ 135; Булаховський Вибр. пр. ІІІ 362; Соболевский РФВ 66, 397; Желтов ФЗ 1876/6, 48);
р. простыня́, [простина́], бр. прасціна́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прастана́
«простиня»
про́сцінь
«плахта»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прасціна́ | білоруська |
*простиря | давньоруська |
простирати «простирати» | давньоруська |
prastyrià «простиня, покривало» | литовська |
простирка «підстилка, килим, на якому сплять» | македонська |
прости́ре | молдавська |
prostъ «простий» | праслов’янська |
*prostyni | праслов’янська |
простыня́ | російська |
простина́ | російська |
prostíre «тс.» | румунська |
про̀стӣрка «тс.» | сербохорватська |
про́сти́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України