ПРАЗДНЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене через давньоруську мову зі старослов’янської;

др. корінь пражн- походить від стсл. праздьнъ (перехід зн › жн пов’язаний з м’якістю суфіксального н ‹ nj), який зводиться до псл. *porz-, що виступає в укр. поро́жній, а також у р. поро́жний (Преобр. II 121, проти Фасмер IV 164), пра́здный (зі стсл.);

давнім значенням слова було, очевидно, «заповнювати пустоту; займати вільний час»;

р. упражня́ть «тренувати», упражня́ться, упражне́ние, др. упражняти «займати» (наприклад, місце), частіше «знищувати», упражнятися «займатись чимось», упражнити «ліквідувати, знищити», упражнение «заняття, робота», болг. упражня́вам (се);