ПО-ХОЛОСТЯЦЬКОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
холости́й «неодружений»
псл. *xolstъ «холостий»;
зіставляється з псл. *xolpъ «холоп» і xoliti в значенні «стригти коротко» (слова осмислюються у зв’язку з віковими позначеннями людини й обрядністю підстригання волосся у підлітків);
припускалося найдавніше значення псл. *xolstъ «кастрований» і, отже, зв’язок з іє. коренем *(s)kel-/(s)kol- «різати, відсікати» (Черных II 349);
припускалася також спорідненість з п. chłostać «хльостати», слц. chlástat’ «тс.» (Bern. I 394), п. chełstać, chełznąć «приборкувати, угамовувати», ocheltać «зносèти; витерти» (Brückner KZ 48, 225–226), дінд. khalatíṣ «лисий» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 140), лат. sōlus «самітній» (Pedersen IF 5, 64; Walde–Hofm. II 557), гот. halbs «пів-» (Pedersen IF 5, 64; Эндзелин СБЭ 124);
р. холосто́й «неодружений; [коротко підстрижений]», бр. халасты́, др. холостыи, ч. ст. chlastý «холостий», слн. hlast «гроно без ягід», р.-цсл. хластъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вхолосту́
по-холостя́цькому
халасті́к
«тс.»
холостя́к
холостякува́ти
холостя́цький
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| халасты́ | білоруська |
| halbs «пів-» | готська |
| khalatíṣ «лисий» | давньоіндійська |
| холостыи | давньоруська |
| коренем *(s)kel-/(s)kol- «різати, відсікати» | індоєвропейська |
| sōlus «самітній» | латинська |
| chłostać «хльостати» | польська |
| chełstać | польська |
| *xolstъ «холостий» | праслов’янська |
| *xolpъ «холоп» | праслов’янська |
| *xolstъ «кастрований» | праслов’янська |
| холосто́й «неодружений; [коротко підстрижений]» | російська |
| хластъ | русько-церковнослов’янська |
| chlástat' «тс.» | словацька |
| hlast «гроно без ягід» | словенська |
| chlastý «холостий» | чеська |
| значенні «стригти коротко» (слова осмислюються у зв’язку з віковими позначеннями людини й обрядністю підстригання волосся у підлітків) | ? |
| chełznąć «приборкувати, угамовувати» | ? |
| ocheltać «зносèти; витерти» | ? |
| chlastý «холостий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України