ПО-РЕМІСНИЦЬКОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ

не зовсім ясне;

очевидно, споріднене з лтс. remesis «ремісник, тесля», remiķis «тс.», лит. ст. remẽsas «ремісник», remẽstas «ремесло», лит. rem̃ti «підпирати», rаm̃tis «підпора», ramtýti «ударяти (з силою), рубати», rámdas «рубець, шрам», прус. romestue «сокира», дангл. rėmian «полагодити, відновити»;

заслуговує на увагу припущення про зв’язок з іє. *rem- «спокій, мир», оскільки, можливо, вважалося, що ремесло – це заняття мирне на протилежність військовому (Holub–Lyer 428; Machek ESJČ 530; Holub–Kop. 322);

в такому разі спорідненими є також лит. rìmti «заспокоюватися», romа̄s «спокій», гот. rimis «спокій, тиша», гр. ἠρεμέω «залишатися в спокої, бути спокійним», дінд. rámatē «є спокійним, відпочиває, радіє», ав. ram- «бути в стані спокою», rāman- «спокій, мир»;

р. ремесло́, бр. рамяство́, др. ремьство, ремество «мистецтво, ремесло», ременьство «мистецтво», п. rzemiosło, ч. řemеslo, слц. remeslo, вл. нл. rjemjesło (з ч.), стсл. ремество;