ПОЛІ- — ЕТИМОЛОГІЯ
полі- «багато-» (у словах типу поліартри́т, полівале́нтний, полівітамі́ни, полігібри́ди, полімета́ли, поліневри́т, полісахари́ди)
словотворчий компонент, виділений із слів грецького походження типу полімо́рфний (гр. πολύμορφος), поліпти́х (гр. πολύπτυχος), поліфоні́я (гр. πολυφωνία);
гр. πολυ- «багато-», πολύ (прикметник с. р.) «багато, численне», чол. р. πολύς «численний; великий, значний», очевидно, споріднене з лат. рlūs «більша частина, більша кількість, більший, більш численний»;
р. болг. м. схв. поли-, бр. полі-, палі-, п. вл. слн. роli-, ч. слц. роly-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
полі- | білоруська |
палі- | білоруська |
поли- | болгарська |
роli- | верхньолужицька |
πολύμορφος | грецька |
πολύπτυχος | грецька |
πολυφωνία | грецька |
πολύμορφος | грецька |
πολύπτυχος | грецька |
πολυφωνία | грецька |
πολυ- «багато-» | грецька |
πολύ «багато, численне» | грецька |
πολύς «численний; великий, значний» | грецька |
рlūs «більша частина, більша кількість, більший, більш численний» | латинська |
поли- | македонська |
роli- | польська |
поли- | російська |
поли- | сербохорватська |
роly- | словацька |
роli- | словенська |
полімо́рфний (гр. πολύμορφος) | українська |
поліпти́х (гр. πολύπτυχος) | українська |
роly- | чеська |
поліфоні́я (гр. πολυφωνία) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України