ПОЛІ- — ЕТИМОЛОГІЯ

полі- «багато-» (у словах типу поліартри́т, полівале́нтний, полівітамі́ни, полігібри́ди, полімета́ли, поліневри́т, полісахари́ди)

словотворчий компонент, виділений із слів грецького походження типу полімо́рфний (гр. πολύμορφος), поліпти́х (гр. πολύπτυχος), поліфоні́я (гр. πολυφωνία);
гр. πολυ- «багато-», πολύ (прикметник с. р.) «багато, численне», чол. р. πολύς «численний; великий, значний», очевидно, споріднене з лат. рlūs «більша частина, більша кількість, більший, більш численний»;
р. болг. м. схв. поли-, бр. полі-, палі-, п. вл. слн. роli-, ч. слц. роly-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
полі- білоруська
палі- білоруська
поли- болгарська
роli- верхньолужицька
πολύμορφος грецька
πολύπτυχος грецька
πολυφωνία грецька
πολύμορφος грецька
πολύπτυχος грецька
πολυφωνία грецька
πολυ- «багато-» грецька
πολύ «багато, численне» грецька
πολύς «численний; великий, значний» грецька
рlūs «більша частина, більша кількість, більший, більш численний» латинська
поли- македонська
роli- польська
поли- російська
поли- сербохорватська
роly- словацька
роli- словенська
полімо́рфний (гр. πολύμορφος) українська
поліпти́х (гр. πολύπτυχος) українська
роly- чеська
поліфоні́я (гр. πολυφωνία) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України