ПОЛЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
опо́листий «дуплавий»
очевидно, споріднене з [ополоши́ти] «опорожнити», р. по́лый «порожній», яке загальноприйнятої етимології не має;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́лый «порожній» | російська |
| ополоши́ти «опорожнити» | ? |
ополоши́ти «опорожнити»
очевидно, споріднене з [опо́листий] «дуплавий», р. по́лый «порожній», яке загальноприйнятої етимології не має;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́лый «порожній» | російська |
| опо́листий «дуплавий» | ? |
поло́нка «отвір у кризі на водоймі»
псл. *poln-, похідне від polъ «відкритий, порожній» (пор. р. по́лый «порожній»);
р. полынья́, бр. пало́нка, п. płoń «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ополо́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пало́нка | білоруська |
| płoń «тс.» | польська |
| *poln- | праслов’янська |
| polъ «відкритий, порожній» (пор. р. по́лый «порожній») | праслов’янська |
| по́лый | російська |
| полынья́ | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України