ПОЛОВЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. реlynъ (реlynь, реlunъ, реlunь, реlěnъ) «полин»;

переконливої етимології немає;

найбільш прийнятне пов’язання з псл. роlěti «палати, горіти», роlěno «поліно», раliti «палити»;

назва могла бути зумовлена своєрідним гострим запахом і гірким смаком полину або тим, що у давнину (і навіть тепер в Азії) полин спалювали для профілактичного обкурювання від епідемій;

слов’янські назви полину зіставляють іноді з лтс. реlane «полин», реlẽjums, але воно, як і лит. реlỹnas «тс.», вважається слов’янським запозиченням (Mühl.–Endz. ІІІ 194);

мало обґрунтоване пов’язання з стсл. плѣвeлъ «бур’ян, плевели», др. половелъ «тс.» (Соболев-ский ЖМНП 1886, вересень, 146), а також зближення з псл. *роlvъ «блідо-жовтий, бляклий, блідий», р. поло́вый «світло-жовтий, бляклий» за біло-сірим, сивим кольором квіток полину (Преобр. ІІ 103);

р. полы́нь «полин», [полын], полы́нка, [полыно́к, полыня, пелынка], бр. палы́н, др. пелынъ, пелынь, п. ріоłun, ст. ріоłyn, ч. реlyněk, [реlun, реluň, pelyň, роlének, роlín, раlín], слц. раlina, реlinek, [роlynok] «тс.», вл. роłоn «полин гіркий», нл. роłyn, роłuń «тс.; полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.», полаб. реlainĕ (реłåˊіn) «полин гіркий», болг. пели́н «тс.; вино, настояне на полині», м. пелин «полин гіркий; отрута», схв. пѐлен «полин», пѐлин, пѐлим «тс.; [шавлія]», слн. рêlin «полин», стсл. пeлынъ «полин гіркий», пeлѣнъ «тс.»;

псл. *polvъ «тс.; буланий; бляклий, блідий»;

споріднене з лит. pal˜vas «буланий, світло-жовтий», двн. falo «бляклий, блідий; зі світлим волоссям», днн. falu «бляклий, блідий», дангл. fealu «тс.; жовтий, буланий», дісл. fǫlr «тс.», лат. pallidus «блідий», palleo «блідну; стаю блідо-зеленим, жовтуватим», гр. πολιός «сірий», πελιτνός «тс.», πελιός «безбарвний, блідий, темно-сірий, чорно-голубий», вірм. ali-k’ «біле, чисте волосся», дінд. pallitáḥ «сірий, сивий; старець», palitám «сиве волосся», pāṇḍuḥ «жовтуватий»;

іє. *pel- (*pol-) «сивий, сірий; бляклий, блідий; темнуватий, строкатий»;

р. поло́вый «світло-жовтий, бляклий», полово́й «тс.», бр. палавы́ «половий (про масть тварин); буланий (про коня); світло-бурий (про корову)», др. половъ «світло-жовтий, бляклий», половыи «достиглий», п. [połowy] «білявий, бляклий; половий, світло-жовтий, світло-рудий (про масть тварин)» (з укр.), п. вл. нл. płowy «тс.», ч. слц. plavý «бляклий, буланий, світло-жовтий, блідо-жовтий (про коня, волосся)», болг. [плав] «синій; з русим волоссям, синьоокий, блондин; світлого кольору», м. [плав] «синій (про очі)», схв. пла̑в «синій, голубий; світлий, блідо-жовтий; зі світлим волоссям», слн. plàv «голубий», стсл. плавъ «блідо-жовтий, світло-русий»;