ПОЛОВ'ЯНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

поло́ва «відходи (насіннєві плівки, лушпиння) від обмолоту й очищення зерна хлібних злаків, льону»

псл. *pelva «полова, солома», пов’язане з *pelvelъ «бур’ян», *pelti «полоти»;
споріднене з прус. pelwo «полова», лит. ст. pẽlūs, лтс. pęlus, pęlаvas, лат. palea, дінд. pаlā́vāḥ (мн.) «тс.»;
р. [поло́ва́] «полова», бр. пало́ва «тс.», др. полова «солома», п. plewa «полова», [plowa], ч. слц. pleva, plevy (мн.), вл. pluwa, pluwy (мн.), нл. plowa, plowy (мн.), полаб. plåvoi (мн.) «тс.», болг. пля́ва «солома», м. плева «полова», схв. пле̏ва, слн. pléva, стсл. плѣва «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пеле́вник
пели́вня «тс.»
полі́вни́к «половник (Ме); курінь під льохом Мо»
поло́в'яний «виготовлений з полови»
полов'я́ник «місце, куди зсипають полову»
полова́стий «з половою»
полове́нь «сарай для полови Чаб; приміщення для зберігання вуликів з бджолами в зимовий час»
поло́ви́ця «тс.»
поло́вник «місце, куди зсипають полову; [вид хліва для полови; хлів, де зимою перебувають вівці й телята (у Галичині)]»
поло́вня «половник»
поло́мни́к
полу́ник
споло́віти «очистити (збіжжя) промиванням»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пало́ва «тс.» білоруська
пля́ва «солома» болгарська
pluwa (мн.) верхньолужицька
pluwy (мн.) верхньолужицька
pаlā́vāḥ «тс.» (мн.) давньоіндійська
полова «солома» давньоруська
palea латинська
pęlus латиська
pęlаvas латиська
плева «полова» македонська
plowa (мн.) нижньолужицька
plowy (мн.) нижньолужицька
plåvoi «тс.» (мн.) полабська
plewa «полова» польська
*pelva «полова, солома» праслов’янська
*pelvelъ «бур’ян» праслов’янська
*pelti «полоти» праслов’янська
pelwo «полова» прусська
поло́ва́ «полова» російська
пле̏ва сербохорватська
pleva (мн.) словацька
plevy (мн.) словацька
pléva словенська
плѣва «тс.» старослов’янська
plowa українська
pleva (мн.) чеська
plevy (мн.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України