ПОДЛЫ — ЕТИМОЛОГІЯ
пі́длий
запозичення з польської мови;
п. podły «підлий», як і ч. podlý, болг. по́дъл, по́дли, схв. пȍдал, пȍдао, надійної етимології не має;
виводиться від podlec «підлягти» (КЭСРЯ 347);
від прийменника pod «під» (Преобр. ІІ 87; Brückner 425; Младенов 450; Mikl. EW 253–254);
від podle «біля» (Фасмер ІІІ 298; Machek ESJČ 467; Holub–Kop. 282; Holub–Lyer 380);
р. по́длый, бр. по́длы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підло́та
підло́тний
підло́тник
підўий
«хворий»
по́длий
«підлий»
подля́чий
«тс.»
пу́длий
«поганий»
спі́длений
«який став підлим»
спідли́ти
«принизити, спаплюжити»
спі́длитися
«стати підлим»
спідлі́лий
«тс.»
спідлі́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́длы | білоруська |
| по́дъл | болгарська |
| по́дли | болгарська |
| podły «підлий» | польська |
| podlec «підлягти» | польська |
| pod «під» | польська |
| podle «біля» | польська |
| по́длый | російська |
| пȍдал | сербохорватська |
| пȍдао | сербохорватська |
| podlý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України