ПЛЕМ'Я — ЕТИМОЛОГІЯ

пле́м'я

псл. plemę (‹ *pledmen-) «плем’я», пов’язане з plodъ «плід»;
споріднене з ірл. loth «лоша» (з давнім іє. -t-);
можливий генетичний зв’язок з псл. *pьl̥nъ, укр. по́вний, гр. πλη̃ϑος «безліч, більшість, основна частина; населення, народні маси, народ», лат. plēnus «повний», plēbēs «плебс»;
р. бр. пле́мя, др. плѣмя, племя, п. plemię, ч. plémě, plemeno, слц. plemeno, заст. plemä, болг. м. пле́ме, схв. пле̏ме, слн. plême, стсл. племѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безплемі́нний «безрідний, без племені»
плем'я́ник
племе́нний «племінний»
племе́нник «небіж»
племе́нниця
племе́нність «національність»
племе́нщичка «племін-ниця»
племінни́й
племі́нник
племі́нниця
племя́ «племінник або племінниця»
племя́нник
плі́м'я
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пле́мя білоруська
пле́ме болгарська
πλη̃ϑος «безліч, більшість, основна частина; населення, народні маси, народ» грецька
плѣмя давньоруська
племя давньоруська
loth «лоша» (з давнім іє. -t-) ірландська
plēnus «повний» латинська
plēbēs «плебс» латинська
пле́ме македонська
plemię польська
plemę «плем’я» (‹ *pledmen-) праслов’янська
plodъ «плід» праслов’янська
*p<SUP>ь</SUP>l̥nъ праслов’янська
пле́мя російська
пле̏ме сербохорватська
plemeno словацька
plême словенська
племѧ старослов’янська
по́вний українська
plémě чеська
plemeno чеська
plemä ?

плебс

очевидно, через посередництво німецької мови (н. Plebs) запозичено з латинської;
лат. plēbs «плебс, простий народ, натовп», plēbis, заст. plēbēs «тс.» разом з plēnus «повний», plēre «наповняти» споріднене з гр. πλη̃ϑος «безліч, більшість; населення, народні маси, народ», πλήρης «повний», псл. *pьl̥nъ, укр. по́вний і більш віддаленими псл. *pledmenъ «плем’я», укр. пле́м’я;
р. бр. болг. плебс, п. ч. слц. вл. plebs, м. плебеj, схв. пле̏бс, слн. plébs;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плебе́й
плебе́йство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плебс білоруська
плебс болгарська
plebs верхньолужицька
πλη̃ϑος «безліч, більшість; населення, народні маси, народ» грецька
πλήρης «повний» грецька
plēbs «плебс, простий народ, натовп» латинська
plēbis латинська
plēnus «повний» латинська
plēre «наповняти» латинська
плебеj македонська
Plebs німецька
plebs польська
*p<SUP>ь</SUP>l̥nъ праслов’янська
*pledmenъ «плем’я» праслов’янська
плебс російська
пле̏бс сербохорватська
plebs словацька
plébs словенська
по́вний українська
пле́м'я українська
plebs чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України