ПЕРЕ- — ЕТИМОЛОГІЯ

споріднене з префіксами і прийменниками лит. per̃, pér-, лтс. pār-, прус. per, дінд. pári, ав. pairi, гот. fair, нвн. ver-, гр. περί, περι-;

іє. *per «через, крізь; навколо», *per- «переводити; проходити»;

р. др. пере-, бр. пера-, п. prze-, ч. вл. pře-, слц. слн. pre-, нл. pśe-, болг. м. схв. пре-, стсл. прѣ- «тс.»;

через польську і чеську мови запозичено з німецької;

німецьке слово, яке тепер має форму Bärwinkel (букв. «ведмежий куток»), походить від лат. vinca, pervinca «барвінок», утвореного від основи vincīre «обв’язувати, обвивати», спорідненої з дінд. vi-vyákti «охоплює», ав. vyāxa«збори», за допомогою префікса per-, спорідненого з псл. *per-, укр. пере-;

р. барви́нок, бр. барве́нак, п. barwinek, ч. barvínek, слц. barvienok, вл. barbjenk, нл. barwjeńk «тс.»;

слово пардо́н походить від фр. pardon «пробачення», пов’язаного з дієсловом pardonner «пробачати», утвореним з префікса par- від лат. per-, спорідненого з укр. пере-, і дієслова donner «давати» від лат. donāre «дарувати», спорідненого з укр. дати;

запозичення з російської мови;

р. беспардо́нный утворено на основі виразу без пардо́на «без пробачення»;

бр. беспардо́нны, п. bezpardonowy, bezpardonny;

очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;

н. Verbánd «пов’язка; скріплення» є похідним від дієслова verbínden, утвореного з префікса ver-, спорідненого з псл. *реr-, укр. пере-, і дієслова binden «в’язати»;

звучання вірва́нт могло виникнути внаслідок семантичних асоціацій із словами вірве́чка, вірьо́вка;

н. Vórhang (свн. vürhanc, vorhanc) «завіса на вікні» утворене з префікса vor- «перед», спорідненого з псл. *per-, pro-, укр. пере-, про-, і дієслова hängen (двн. hāhan) «висіти», спорідненого з дангл. hōn (‹ *hōhan), гот. hāhan, хет. gang-, kank- «висіти», лат. cunctor «вагатися», дінд. śankate «хитається»;

запозичення з німецької мови;

бр. фіра́нка, п. firanka, ч. firhaněk;

запозичення з турецької мови;

тур. fermān «султанська грамота, указ» походить від перс. färmān «наказ», пов’язаного з дперс. framānā «тс.», спорідненим з дінд. pramāṇaḥ «міра, правило», псл. *per-, pro, měra, укр. пере-, про, мі́ра;

р. фирма́н, бр. фірма́н, п. fеrman, firman, болг. ферма́н, м. ферман, схв. фѐрман;

через західноєвропейські мови (н. Palankín, фр. англ. palanquin) запозичено з португальської;

порт. palanquim походить від яванськ. pёlaṅki, яке через інд. pālakī зводиться до дінд. palyankaḥ, paryankaḥ «тс.», букв. «те, що обгинається навколо тіла», утвореного з компонентів pári «навколо», спорідненого з гр. περι- «навколо», лат. per- «через», псл. per- «тс.», укр. пере-, і añcati «гнеться, вигинається», спорідненого з лат. angulus «кут», псл. *ǫgъlъ «тс.», укр. ву́гол;

р. паланки́н, бр. паланкі́н, п. слц. palankin, ч. palankin, palankýn, слн. palankín;

фр. parterre «задні ряди партеру» утворене з прийменника par «по, на», що походить від лат. pеr «через, по», спорідненого з псл. *per-, укр. пере-, та іменника terre «земля» від лат. terra «тс.»;

запозичення з французької мови;

р. болг. парте́р, бр. партэ́р, п. ч. слц. вл. parter, м. партер, схв. пàртēр, слн. partêr;

запозичення з французької мови;

фр. parfum «пахощі, духи» пов’язане з parfumer «сповнювати пахощами, насичувати духами», спорідненим з іт. заст. parfumare (тепер profumare) «тс.», що походить від слат. perfumare «тс.», утвореного з префікса per-, що означає посилення, завершення;

дію, спрямовану через щось, спорідненого з псл. *per-, укр. пере-, та fūmāre «диміти, куріти, парувати», утвореного від fūmus «дим», спорідненого з дінд. dhūmáḥ «дим, пара», лит. dū́mai «дим», псл. dymъ, укр. дим;

р. парфюме́рия, бр. парфу́ма, [парфу́м], п. perfuma, ч. parfе́m, parfum, слц. parfum, вл. parfim, болг. парфю́м, м. парфем, схв. пàрфēм, слн. parfúm;

запозичення із середньолатинської мови;

слат. perigēum, perigaeum «приземний, близький до Землі» походить від гр. περίγειον, форми середнього роду прикметника περίγειος «приземний, колоземний», утвореного з прийменникаπερί «навколо», спорідненого з дінд. pári «навколо; через, крізь», ав. pairi «тс.», лат. per «через», псл. per- «пере-», укр. пере-, та іменника γη̃ «земля»;

р. болг. периге́й, бр. перыге́й, п. perygeum, perigeum, ч. слц. perigeum, схв. перѝгēj, слн. perigéj;

запозичення зі старослов’янської мови;

стсл. прѣ-, як і болг. м. схв. пре-, п. prze-, ч. вл. pře-, слц. слн. pre-, нл. pśe- «тс.», відповідає укр. пере-;

р. пре-, др. прѣ-, пре-;