П'ЯТНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
п'я́тно́ «пляма, знак Нед; тавро Куз»
псл. *pętьno «слід, знак» (очевидно, спочатку в мові мисливців) утворене від pęta «п’ята, нога, копито» (пор. співвідношення нвн. Spur «слід»: Sporn «шпора»);
спроба зближення з лат. pingo «малюю», дінд. piñgaḥ «червонуватий, коричневий», piñjáraḥ «червонуватий, золотистий», piñkte «малює» (Ильинский РФВ 74, 130; Младенов 420; Petersson AfSlPh 36, 149; BSl. Wortst. 73) викликає сумнів;
р. пятно́, др. пятьно «тавро, печатка, знак», п. piętno, piątno «тавро; печать; клеймо», болг. петно́, м. петно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
п'ятна́тий
«плямистий, строкатий»
п'ятнува́ти
«таврувати (худобу) Г; ганьбити; штемпелювати Нед»
п'ятну́шка
«капусник, Mamestra»
(ент.)
петьмо́
«пляма»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| петно́ | болгарська |
| piñgaḥ «червонуватий, коричневий» | давньоіндійська |
| piñjáraḥ «червонуватий, золотистий» | давньоіндійська |
| piñkte «малює» | давньоіндійська |
| пятьно «тавро, печатка, знак» | давньоруська |
| pingo «малюю» | латинська |
| петно | македонська |
| Spur | нововерхньонімецька |
| Sporn | нововерхньонімецька |
| Spur | нововерхньонімецька |
| Sporn | нововерхньонімецька |
| piętno «тавро; печать; клеймо» | польська |
| piątno «тавро; печать; клеймо» | польська |
| *pętьno «слід, знак» (очевидно, спочатку в мові мисливців) | праслов’янська |
| pęta «п’ята, нога, копито» (пор. співвідношення нвн. Spur «слід»: Sporn «шпора») | праслов’янська |
| пятно́ | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України