ОСЬ-ОСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ось (вказівна, підсилювальна частка)
результат злиття частки о і займенника се «це», який зазнав редукції;
р. [восе], бр. вось, др. восе, во се;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ос
«тс.»
ось-ось
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вось | білоруська |
| восе | давньоруська |
| восе | російська |
| во | українська |
| о і займенника се «це» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України