ОДИОЗНЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
одіо́зний «неприйнятний, небажаний»
запозичення із західноєвропейських мов;
фр. odieux, англ. odious, н. odiös походять від лат. odiōsus «ненависний, противний», пов’язаного з odium «ненависть, нехіть», ōdī «ненавидіти», ōdisse «тс.», спорідненими з вірм. ateam «ненавиджу», ateli «ненависний, неприємний», дісл. atall «страшний, жахливий, огидний», дангл. atol «тс.», далі, можливо, з гр. ὀδύσσομαι «серджу, гнівлю»;
р. одио́зный, бр. адыёзны, п. odium «ненависть, нехіть», ч. odiózní «ненависний, небажаний», слц. odiózny, вл. odiozny, болг. одио́зен, схв. о̏дио̄зан, слн. odiózen «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
odious | англійська |
адыёзны | білоруська |
одио́зен | болгарська |
odiozny | верхньолужицька |
ateam «ненавиджу» | вірменська |
ὀδύσσομαι «серджу, гнівлю» | грецька |
atol «тс.» | давньоанглійська |
atall «страшний, жахливий, огидний» | давньоісландська |
odiōsus «ненависний, противний» | латинська |
odiös | німецька |
odium «ненависть, нехіть» | польська |
одио́зный | російська |
зан | сербохорватська |
odiózny | словацька |
odiózen «тс.» | словенська |
odieux | французька |
odiózní «ненависний, небажаний» | чеська |
odium «ненависть, нехіть» | ? |
ōdī «ненавидіти» | ? |
ōdisse «тс.» | ? |
ateli «ненависний, неприємний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України