НЫРЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ни́рище «нора, яма»

похідне утворення від ниря́ти з утраченим значенням «опускатися, ховатися»;
пор. р. [ныря́ть, нырну́ть] «опуститися, сховатися швидко в яму, підвал; пройти зігнувшись або проповзти під чимось низьким», [нырь] «башта в укріпленні, куди ховаються»;
р. [ны́рище] «темний і задушливий будинок під склепінням; підземні ходи, лази; лігвище звіра; яруга, крутояр; (заст.) руїни башти», др. нырище «руїни башти», болг. нирище «яма, западина, підземелля», стсл. ныриштє «руїни башти, сторожовий пост»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нирище «яма, западина, підземелля» болгарська
нырище «руїни башти» давньоруська
ныря́ть «опуститися, сховатися швидко в яму, підвал; пройти зігнувшись або проповзти під чимось низьким» російська
нырну́ть «опуститися, сховатися швидко в яму, підвал; пройти зігнувшись або проповзти під чимось низьким» російська
нырь «башта в укріпленні, куди ховаються» російська
ны́рище «темний і задушливий будинок під склепінням; підземні ходи, лази; лігвище звіра; яруга, крутояр; (заст.) руїни башти» російська
ныриштє «руїни башти, сторожовий пост» старослов’янська
ниря́ти «опускатися, ховатися» українська

ниря́ти

псл. *nyr-, *nur-, *nьr-, *ner-, *nor- «опускати», пов’язане з nora «нора»;
споріднене з лит. nérti «пірнати; опускати», nãras «водолаз; гагара», лтс. nirt «пірнати», можливо, також дінд. náraka- «підземний світ, пекло», гр.νέρτος «яструб» (‹ «нирок»);
р. ныря́ть «пірнати; [опускатися, ховатися швидко в яму, підвал; іти зігнувшись або повзти під чимось низьким]», бр. ныра́ць «пірнати», др. ныряти «занурюватися», нырити «тс.», нирати «ниряти, пірнати, плавати», понрѣти «зануритися; опуститися; залити, покрити», понерети «тс.», п. nurzać «занурювати», ч. nořit, ст. nřieti «тс.», слц. norit’ «опускати, занурювати», вл. nurić «занурювати», nórić, нл. nuriś «тс.», болг. ни́рна «ниряти, пірнати», ну́рам се, м. нурка(се), норка(се), схв. нòрити «тс.», пòнирати «іти в землю (про воду); зникати; просочуватися», пòнор «місце, де річка йде під землю», слн. [pondréti] «занурювати, опускати», стсл. ныргати «опускатися, занурюватися», нырѣти, нырати, нирати «тс.», изнрѣти «виринути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

знера́ти «виринути, виринати»
зне́рти
не́рти «ниряти»
ни́ре́ць «той, хто ниряє, займається нирянням; водолаз»
ни́рка «водолаз Ж, пройда, проноза Л»
нирну́ти
нирце́м
ни́рці «нирцем»
нирчака́ «сторч, униз головою»
прони́ра
прони́рливий
прони́рство
прони́ря «пронира»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ныра́ць «пірнати» білоруська
ни́рна «ниряти, пірнати» болгарська
ну́рам болгарська
nurić «занурювати» верхньолужицька
nórić «занурювати» верхньолужицька
νέρτος «яструб» (‹ «нирок») грецька
náraka- «підземний світ, пекло» давньоіндійська
ныряти «занурюватися» давньоруська
нырити «тс.» давньоруська
нирати «ниряти, пірнати, плавати» давньоруська
понрѣти «зануритися; опуститися; залити, покрити» давньоруська
понерети «тс.» давньоруська
nirt «пірнати» латиська
nérti «пірнати; опускати» литовська
nãras «водолаз; гагара» литовська
нурка(се) македонська
nuriś «тс.» нижньолужицька
nurzać «занурювати» польська
*nyr- праслов’янська
*nur- праслов’янська
*nьr- праслов’янська
*ner- праслов’янська
*nor- «опускати» праслов’янська
nora «нора» праслов’янська
ныря́ть «пірнати; [опускатися, ховатися швидко в яму, підвал; іти зігнувшись або повзти під чимось низьким]» російська
нòрити «тс.» сербохорватська
пòнирати «іти в землю (про воду); зникати; просочуватися» сербохорватська
пòнор «місце, де річка йде під землю» сербохорватська
norit' «опускати, занурювати» словацька
pondréti «занурювати, опускати» словенська
ныргати «опускатися, занурюватися» старослов’янська
нырѣти старослов’янська
нырати старослов’янська
нирати «тс.» старослов’янська
изнрѣти «виринути» старослов’янська
норка(се) українська
nořit чеська
nřieti «тс.» чеська

шни́рити «шугати»

очевидно, образно-ономатопеїчне утворення;
пор. н. schnurren «дзижчати, густи; мурчати (про кішку)» (‹ свн. snurren «тс.»);
р. шныря́ть зближується з ныря́ть (Фасмер–Трубачев IV 462–463);
пов’язання російського слова з р. снова́ть (Потебня РФВ 4, 207), дісл. snoðra, snuðra «нюхати» (Грот Фил. раз. І 468), з н. schnurren (Горяев 424; Грот, там же) непереконливі;
р. шны́рить «поквапливо ходити, рухатися в різних напрямках; сновигати», шныря́ть «тс.; [штовхати]», бр. шны́рыць «нишпорити; шастати, никати», п. [sznyrzyć] «нишпорити; шукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шниря́ти «розмишляти, розшукувати; поспішати, відлітати»
шни́ти «поспішати, відлітати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шны́рыць «нишпорити; шастати, никати» білоруська
snoðra давньоісландська
snuðra «нюхати» давньоісландська
schnurren «дзижчати, густи; мурчати (про кішку)» (‹ свн. snurren «тс.») німецька
schnurren німецька
sznyrzyć «нишпорити; шукати» польська
шныря́ть російська
ныря́ть російська
снова́ть російська
шны́рить «поквапливо ходити, рухатися в різних напрямках; сновигати» російська
шныря́ть «тс.; [штовхати]» російська
snurren «тс.» середньоверхньнімецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України