НА- — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

гр. ἀνάπαιστος «тс.», букв. «відбитий назад», утворене від дієслова ἀναπαίω «б’ю», що складається з префікса ἀνα-, спорідненого, очевидно, з псл. na, укр. на-, та дієслова παίω «б’ю, ударяю», можливо, спорідненого з лит. paisýti «вештатися», псл. pьxati, укр. пха́ти;

р. бр. ана́пе́ст, п. ч. слц. anapest, болг. анапе́ст, м. анапест, схв. анàпест, слн. anapést;

Фонетичні та словотвірні варіанти

анапести́чний

анапестъ (XVII ст.)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ана́пе́ст	білоруська
анапе́ст	болгарська
ἀνάπαιστος «тс.»	грецька
paisýti «вештатися»	литовська
анапест	македонська
anapest	польська
na	праслов’янська
pьxati	праслов’янська
анàпест	сербохорватська
anapest	словацька
anapést	словенська
на-	українська
пха́ти	українська
anapest	чеська
ἀναπαίω «б’ю»	?
ἀνα-	?
παίω «б’ю, ударяю»	?
ана́пе́ст	?

Анаста́сій

через старослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;

гр. Ἀναστάσιος, Ἀναστασία утворені на основі іменника ἀνά-στασις «підняття, воскресіння», похідного від дієслова ἀν-ίστημι «піднімаю, воскрешаю», що складається з префікса ἀνα(›ἀν-) «вгору, з-, під-», спорідненого, очевидно, з псл. na-, укр. на-, і дієслова ἵστημι, спорідненого з лат. sto «стою», укр. стою́;

р. Анаста́сий, Анаста́сия, бр. Анаста́с, Анаста́сій, Наста́с, Наста́сся, др. Анастасій, Настасъ, Анасmacія, Настасья, п. Anastazy, Anastazja, ч. Anastazij, Anastasie, Anastázie, слн. Anastázia, схв. Анàстāзије, стсл. Анастасии, Анастаси, Анастаига;

Фонетичні та словотвірні варіанти

Анаста№сія

Анаста́с

Анастасіа «въскр(есе)ніє» (1627)

Анаста́сій «въскресен»

Наста́с

Настасі́я

Наста́ска

Наста́ся

На́стка

Насту́ня

Насту́ся

На́стя

На́ця

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Анаста́с	білоруська
Ἀναστάσιος	грецька
Анастасій	давньоруська
sto «стою»	латинська
Anastazy	польська
na-	праслов’янська
Анаста́сий	російська
Анàстāзије	сербохорватська
Anastázia	словенська
на-	українська
стою́	українська
Анаста́сия	українська
Анаста́сій	українська
Наста́с	українська
Наста́сся	українська
Настасъ	українська
Анасmacія	українська
Настасья	українська
Anastazij	чеська
ἀνά-στασις «підняття, воскресіння»	?
ἀν-ίστημι «піднімаю, воскрешаю»	?
ἀνα(›ἀν-) «вгору, з-, під-»	?
Анастасии	?

на (прийменник)

псл. na;

споріднене з прус. na «на, згідно, по», no «тс.», лит. nuõ «від, з», лтс. nùo (na) «тс.», гр. ἄνω «вгору, нагору», ἀνά «вгору, вгорі, на», лат. an- «вгору», ав. ana «через, вздовж», гот. двн. ana «на, в, проти», нвн. an «на»;

іє. an, anō, nō;

р. бр. др. болг. м. схв. на, на-, п. ч. слц. вл. слн. na, na-, стсл. на, на-;

Фонетичні та словотвірні варіанти

на- (префікс)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ana «через, вздовж»	авестійська
на	білоруська
на	болгарська
na	верхньолужицька
na-	верхньолужицька
ana «на, в, проти»	готська
ἄνω «вгору, нагору»	грецька
ἀνά «вгору, вгорі, на»	грецька
ana «на, в, проти»	давньоверхньонімецька
на	давньоруська
*an	індоєвропейська
*anō	індоєвропейська
*nō	індоєвропейська
an- «вгору»	латинська
nùo «тс.» (na)	латиська
na	латиська
nuõ «від, з»	литовська
на	македонська
на-	македонська
an «на»	нововерхньонімецька
na	польська
na-	польська
na	праслов’янська
na «на, згідно, по»	прусська
no «тс.»	прусська
на	російська
на	сербохорватська
на-	сербохорватська
na	словацька
na-	словацька
na	словенська
na-	словенська
на	старослов’янська
на-	старослов’янська
на-	українська
na	чеська
na-	чеська
на-	?
на-	?
на-	?

неверле́ «навпаки; навпростець; (сказати) грубо навпрямки»

результат злиття префіксів на-, нав- з тією самою основою, що і в словах верло́ «дишло кінського привода» (що вертиться), [верлоо́кий] «такий, що крутить очима» (?);

первісне значення «навпаки, навпроти, прямо»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

навверле́ «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
на-	?
нав-	?
верло́ «дишло кінського привода» (що вертиться)	?
верлоо́кий «такий, що крутить очима» (?)	?
значення «навпаки, навпроти, прямо»	?

навза́води «щодуху; наперегони»

результат ускладнення префіксом на- прислівника уза́води «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
на- «тс.»	українська
уза́води	українська

навздогі́н

результат ускладнення префіксом на- прислівника уздогі́н, злиття прийменника на з іменником *уздогін, *здогон, *здогінка (останнє в формі місцевого відмінка);

р. [навдого́н, навдого́нку], бр. наўздаго́н;

Фонетичні та словотвірні варіанти

навздогі́нці

наздогі́н

наздогі́нци́ (Ме)

наздого́н

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
наўздаго́н	білоруська
навдого́н	російська
навдого́нку	російська
на-	українська
уздогі́н	українська
на	українська
*уздогін	українська
*здогон	українська
*здогінка (останнє в формі місцевого відмінка)	українська

наві́дліг «навідмаш»

результат ускладнення прислівника ві́длі(в) префіксом на-;

форма ві́длів мотивується тим, що рука розмахується від лівого боку вправо;

форма з кінцевим г є результатом зближення деетимологізованого слова з основою ложи́ти (ліг), форми з -лив- вторинно пов’язані з основою лити;

бр. [наво́дліў] (з укр.);

Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́длі

наві́ґлі

наві́длі

наві́длів

наві́длюд

нао́длив

нао́дливо

нао́длів «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
наво́дліў (з укр.)	білоруська
ві́длі(в)	українська
на-	українська
ві́длів	українська
ложи́ти (ліг)	українська
-лив-	українська
лити	українська

навпаки́

результат злиття псл. na o(b)pakъ, na o(b)pako, na o(b)paky, що складалося з прийменника na і прикметника o(b)pakъ «зворотний» у різних формах роду і числа;

ненаголошений голосний о після на- в українській мові редукувався в нескладовий ў (в);

р. [нао́пак] «навпаки, навиворіт», [нао́пако] «тс.», бр. [наўпа́кі], п. na opak «навпаки», ч. слц. naopak «тс.», болг. нао́паки «навиворіт», м. наопаку «тс.; навпаки», схв. нȁопāко «тс.», слн. naópak «тс.; неправильно»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

навпа́к «навпаки»

навпако́вий «виворотний»

навпа́чний «суперечливий»

нао́пак «тс.»

на́опа́к «навиворіт»

наопа́ч «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
наўпа́кі	білоруська
нао́паки «навиворіт»	болгарська
наопаку «тс.; навпаки»	македонська
na opak «навпаки»	польська
na o(b)pakъ	праслов’янська
na o(b)pako	праслов’янська
na o(b)paky	праслов’янська
нао́пак «навпаки, навиворіт»	російська
нао́пако «тс.»	російська
нȁопāко «тс.»	сербохорватська
naopak «тс.»	словацька
naópak «тс.; неправильно»	словенська
на- (в)	українська
naopak «тс.»	чеська

навперемі́н

результат видозміни форми наперемі́нку із заміною префікса на- складним префіксом нав- під впливом форм типу навпаки́, навкула́чки;

Фонетичні та словотвірні варіанти

навперемі́нки

навперемі́нку

навперемі́нний

навперемі́ну

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
наперемі́нку	українська
на-	українська
нав-	українська
навпаки	українська
навкула́чки	українська

навпі́к «навпроти, наперекір»

неясне;

можливо, утворено на основі виразу *в піку «тс.» за допомогою префікса на-;

Фонетичні та словотвірні варіанти

навпи́к «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
*в піку «тс.»	українська
на-	українська

на́впі́л «пополам»

очевидно, результат ускладнення прислівника [успіл] «пополам» префіксом на- з пізнішим опущенням с;

форми могли утворитися і шляхом заміни префікса на- у слові напі́в (‹ *напіл ‹ *наполъ) складним префіксом нав-;

Фонетичні та словотвірні варіанти

навпі́в

навпі́ль «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
успіл «пополам»	українська
на-	українська
на- (‹ напіл ‹ наполъ)	українська
напі́в (‹ напіл ‹ наполъ)	українська

навпі́р «наперекір, на зло»

очевидно, результат злиття прийменника на- з іменником [у́пір] «упертість»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
на- «упертість»	українська
у́пір	українська

навпо́чіпки

результат ускладнення прислівника по́чіпки префіксами нав-, на-;

Фонетичні та словотвірні варіанти

напо́чіпки

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
по́чіпки	українська
нав-	українська
на-	українська

навправе́ць «навпростець»

результат злиття префіксів на-, нав- з основою іменника [праве́ць] «напрямок»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

навправці́ «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
на-	українська
нав- «напрямок»	українська
праве́ць	українська

надє́лок «товста набита дошка для укріплення щогли на вітрильному човні»

запозичення з російської мови;

р. наде́лка «накладка, нашивка (цвяхами), особливо дерев’яна» є похідним від дієслова наде́лать, утвореного з основи де́лать, спорідненої з укр. ді́ло, і префікса на-;

Фонетичні та словотвірні варіанти

надє́л «частина дошки, під-кладувана під рей»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
наде́лка «накладка, нашивка (цвяхами), особливо дерев’яна»	російська
наде́лать	російська
де́лать	російська
ді́ло	українська
на-	українська

наді́лок «дерев’яна лопата, окована залізом Бі; піхви»

похідне утворення від дієслова *наділати «покрити, набити», що складається з префікса на- і основи ді́ло, [ді́лати];

форма надолок є, очевидно, результатом зближення з діл «низ», надо́лі «внизу» (пор. на́долок «подолок жіночої сорочки»);

р. [наде́лка] «всяка оббита річ, накладка»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

на́ділка

надолок «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
наде́лка «всяка оббита річ, накладка»	російська
*наділати «покрити, набити»	українська
на-	українська
ді́ло	українська
ді́лати	українська
надолок	українська
діл «низ»	українська
надо́лі «внизу» (пор. на́долок «подолок жіночої сорочки»)	українська

на́дро́ «лоно, пазуха»

псл. nědro (*ědro), nadro;

результат злиття кінцевого звука n прийменника *vъn «в, у» з початковою частиною іменника *ědro (*adro) ‹ *ēdro (*ōdro), очевидно, спорідненого з гр. οἶδος (ὀιδάω) «живіт, черевна порожнина», дірл. in-athar «нутрощі», двн. in-ādiri «тс.», adara «жила, артерія, кишка, нутрощі», кімр. en-eder-en «нутрощі»;

менш переконливе зіставлення (Brugmann Grundriss I 179 та ін.; Fick KZ 21, 463; Holub–Kop. 238) з вірм. ait «щока», aitnum «набрякаю», aitum «пухлина, нарив», гр. οἶδος «нарив», οἶδμα «пухлина», ὀιδάω (ὀιδέω) «надуваюсь, пухну», двн. eiz «нарив», eitar «отрута», лтс. idra «гнила серцевина дерева»;

припускався (Meillet Études 408–409) малоймовірний зворотний перерозподіл vún-ědro з давнішого vъ-nědro, яке зіставлялося з гр. νηδύς «черево»;

виводилось також (BrŠckner 196) від кореня ja-ti «їхати» на підставі схв. jȁдро «вітрило», jèдро, jȁдрило, jèдрило «тс.», п. ст. jadro «сіть, невід»;

українські форми з на-, можливо, походять з польської мови;

р. не́дра, др. нѣдро, ядра «надра, глибина, нутрощі, лоно», п. nadro «пазуха», zanadrze «тс.», ч. ňadra «перса», слц. nadrá «тс.; пазуха», вл. нл. nadra «перса», болг. недра́ «надра», схв. нȅдра «тс.; пазуха», слн. nédra, [nádrije] «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

за́нідро «пазуха»

на́дра «глибина, середина» (мн.)

ні́дриця «лобкова кістка»

нідро́ «лоно, надра»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
недра́ «надра»	болгарська
nadra «перса»	верхньолужицька
ait «щока»	вірменська
aitnum «набрякаю»	вірменська
aitum «пухлина, нарив»	вірменська
ζτρον «живіт, черевна порожнина» (ὀιδάω)	грецька
οἶδος «нарив»	грецька
οἶδμα «пухлина»	грецька
ὀιδέω	грецька
ὀιδάω	грецька
ὀιδέω	грецька
ὀιδάω	грецька
ὀιδέω	грецька
ὀιδάω	грецька
νηδύς «черево»	грецька
in-ādiri «тс.»	давньоверхньонімецька
adara «жила, артерія, кишка, нутрощі»	давньоверхньонімецька
eiz «нарив»	давньоверхньонімецька
eitar «отрута»	давньоверхньонімецька
in-athar «нутрощі»	давньоірландська
нѣдро	давньоруська
ядра «надра, глибина, нутрощі, лоно»	давньоруська
en-eder-en «нутрощі»	кімрська
idra «гнила серцевина дерева»	латиська
nadra «перса»	нижньолужицька
jadro «сіть, невід»	польська
nadro «пазуха»«тс.»	польська
zanadrze «пазуха»«тс.»	польська
nědro (*ědro)	праслов’янська
nadro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*ědro	праслов’янська
*vъn «в, у»	праслов’янська
ědro (adro)(*ōdro)	праслов’янська
*adro	праслов’янська
*ēdro	праслов’янська
*adro	праслов’янська
*ōdro	праслов’янська
*ēdro	праслов’янська
*adro	праслов’янська
*ōdro	праслов’янська
*ēdro	праслов’янська
*adro	праслов’янська
*ōdro	праслов’янська
*ēdro	праслов’янська
*adro	праслов’янська
*ōdro	праслов’янська
*ēdro	праслов’янська
*adro	праслов’янська
*ōdro	праслов’янська
*ēdro	праслов’янська
*adro	праслов’янська
*ōdro	праслов’янська
*ēdro	праслов’янська
*adro	праслов’янська
vúъn-ědro	праслов’янська
vúъn-ědro	праслов’янська
ja-ti «їхати»	праслов’янська
не́дра	російська
jȁдро «вітрило»	сербохорватська
jèдро	сербохорватська
jȁдрило	сербохорватська
jèдрило «тс.»	сербохорватська
нȅдра «тс.; пазуха»	сербохорватська
nadrá «тс.; пазуха»	словацька
nédra	словенська
nádrije «тс.»	словенська
на-	українська
ňadra «перса»	чеська

наздоні́с «можна носити; придатне ще для носіння»

результат злиття префіксів на- і з- з префіксальною основою доноси́ти;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
на-	українська
з-	українська
доноси́ти	українська

наї́зники «надродина комах, Ichneumonidae» (ент.)

запозичення з російської мови;

р. нае́здник, утворене з префікса на- і основи дієслова е́здить «їздити», є результатом перенесення назви з первісним значенням «вершник», зумовленого тим, що комаха під час відкладання яйця в тіло іншої гусені чи личинки набирає пози, що нагадує вершника;

бр. нае́знік;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
нае́знік	білоруська
нае́здник	російська
на- «їздити»	російська
е́здить	російська

най- (префікс форми найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників)

псл. naji-;

утворене з прийменника na «над, зверх» і частки ji, яка зіставляється з ав. ī (частка), гр. νυ̃ν-ῑ «тепер» відνυ̃ν «тс.», умбр. po-ei «хто» (Bern. I 416; Mikl. EW 210, 430), але яка може бути тотожною із займенником ji «той» i сполучником та часткою i;

р. наи-, на-, бр. болг. най-, др. наи-, п. слн. naj-, ч. nej-, ná-, слц. вл. naj-, м. схв. нaj-;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ī (частка)	авестійська
най-	білоруська
най-	болгарська
naj-	верхньолужицька
νυ̃ν-ῑ «тепер»	грецька
νυ̃ν «тс.»	грецька
наи-	давньоруська
нaj-	македонська
naj-	польська
naji-	праслов’янська
na «над, зверх»	праслов’янська
ji	праслов’янська
наи-	російська
на-	російська
нaj-	сербохорватська
naj-	словацька
naj-	словенська
po-ei «хто»	умбрська
nej-	чеська
ná-	чеська

накрама́ «жіночий шарф»

запозичення з турецької мови;

тур. makrama «велика селянська хустка із смугастими узорами; вид серветки» походить від ар. maḥrama «хустина»;

на українському ґрунті відбулась дисимілятивна зміна початкового ма- в на- під впливом префікса на-;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
maḥrama «хустина»	арабська
makrama «велика селянська хустка із смугастими узорами; вид серветки»	турецька
ма-	українська
на-	українська
на-	українська

налень «дуб скельний, Quercus sessiliflora Salisb.» (бот.)

результат видозміни деетимологізованої форми [не́линь] «дуб черешкуватий, пізньоквітний (зимовий), Quercus pedunculata hiemalis (tardiflora)» із зближенням початкової частки не- з префіксом на-;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
не́линь «дуб черешкуватий, пізньоквітний (зимовий), Quercus pedunculata hiemalis (tardiflora)»	українська
не-	українська
на-	українська

налі́зне «плата за знахідку»

утворене, очевидно, за польським зразком, на основі префікса на- і дієслова лі́зти;

пор. п. [nalezienie] «плата за знахідку», ст. [nalezionek] «підкидьок», утворені від дієслова (z)naleźć «знайти», похідного від основи leźć «лізти»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
nalezienie «плата за знахідку»	польська
nalezionek «підкидьок»	польська
leźć «лізти»	польська
на-	українська
лі́зти	українська

намели́на «омела біла, Viscum album L.» (бот.)

результат видозміни деетимологізованої форми [ямели́на] «тс.» із зближенням початкового я- з префіксом на-;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ямели́на «тс.»	?
я-	?
на-	?

на́мено «ім’я»

похідні утворення з префіксом на- від форми [менува́ти] «іменувати», [мення́ти] «тс.», [ме́ння́] «ім’я»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

намени́ти «найменувати»

наменува́ти «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
на- «іменувати»	?
мення́ти «тс.»	?
ме́ння́ «ім’я»	?
менува́ти «іменувати»	?

на́ров «норов, примхи»

результат давньої видозміни основи норов-, спочатку в формах з ненаголошеним но (норови́стий, норови́тися і под.) з переосмисленням його в префіксальне на-;

р. [на́ров] «норов», п. narów «вада, погана звичка»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

на́рови «вільності, приємності; непристойності, погані звички»

нарови́стий «упертий, примхливий»

нарови́ти «вичікувати сприятливого моменту, готуватись, ставити за мету; проявляти примхи»

нарови́тися «ставати норовистим» (про коня)

на́ровки «тс.»

наровли́вий

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
narów «вада, погана звичка»	польська
на́ров «норов»	російська
норов-	?
на-	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України