МЫЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́ло
псл. mydlo, похідне від myti «мити»;
р. мы́ло, бр. мы́ла, др. мыло, п. вл. mydło, ч. mýdlo, слц. mydlo, схв. [м́ило], слн. mílo, стсл. мылο;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зми́лини
«змилки»
зми́лки
«мильна вода після прання»
зми́лок
«невеликий залишок мила»
мили́нє
«мильна вода»
ми́ли́ни
ми́ли́ти
милі́ння
милки́й
милова́тий
«милоподібний»
милови́ння
«ТС.»
ми́льний
ми́льник
ми́ля
«обрядове умивання молодих з річки або криниці»
ми́ляний
миля́р
«виробник або продавець мила»
миля́рня
«миловарня»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мы́ла | білоруська |
| mydło | верхньолужицька |
| мыло | давньоруська |
| mydło | польська |
| mydlo | праслов’янська |
| мы́ло | російська |
| м́ило | сербохорватська |
| mydlo | словацька |
| mílo | словенська |
| мылο | старослов’янська |
| mýdlo | чеська |
| myti «мити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України