МЕРКАНТИЛЬНЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
мерканти́льний «торговельний, комерційний; своєкорисливий»
через посередництво російської та французької мов (фр. mercantile «торговельний») запозичено з італійської;
іт. mercantile «тс.» утворено від mercante «торговець», що походить від лат. mercāns, дієприкметника від дієслова merkārῑ «торгувати, купувати», похідного від merx «товар», етимологія якого остаточно не з’ясована;
р. мерканти́льный, бр. мерканты́льны, п. merkantylny, ч. merkantilní, слц. merkantílný, вл. merkantilizm, болг. мерканти́лен, схв. мȅркантūлан, слн. merkantilen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
меркантилі́зм
«буржуазна економічна політика феодальних держав XV--XVIII ст.; гендлярство»
меркантилі́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мерканты́льны | білоруська |
| мерканти́лен | болгарська |
| merkantilizm | верхньолужицька |
| mercantile «тс.» | італійська |
| mercante «торговець» | італійська |
| mercāns | латинська |
| merkārῑ «торгувати, купувати» | латинська |
| merx «товар» | латинська |
| merkantylny | польська |
| мерканти́льный | російська |
| мȅркантūлан | сербохорватська |
| merkantílný | словацька |
| merkantίlen | словенська |
| mercantile | французька |
| mercantile | французька |
| merkantilní | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України