МАР'ЯНА — ЕТИМОЛОГІЯ

результат видозміни назви мару́на «Pyrethrum», зближеної з власним ім’ям Мар’я́на (пор. [маруна лугова] «королиця звичайна»);

р. [марья́на] «тс.; маруна, Pyrethrum Scop.»;

запозичення з західноєвропейських мов;

фр. Marianne, іт. Mariana виникло внаслідок злиття імен Марі́я і А́нна або як форма жіночого роду до лат. Mariānus «належний до роду Маріїв»;

р. Мариа́нна, бр. Мар’я́на, п. ч. слц. Marianna, вл. Marijana, болр. Мариа́на, м. Маријана, схв. Марùjана, слн. Marijana;

запозичення з латинської мови;

лат. Mariānus виводиться від власного імені Marius як «належний до роду Маріїв»;

далі зводиться до лат. mare «море», спорідненого з псл. more, укр. мо́ре;

часто пов’язується як чоловіча форма з ім’ям Марі́я;

р. Мариа́н, Марья́н, бр. Мар’я́н, Марыя́н, п. Marjan, ч. слц. Marián, болг. Мариа́н, м. Маријан, схв. Мȁрјан, Мȁријāн, слн. Marijan;