МАР'ЯЖІ — ЕТИМОЛОГІЯ
мар'я́ж «у картярській грі король і дама однієї масті в одного гравця»
запозичення з французької мови;
фр. mariage «одруження; вид гри в карти» пов’язане з marier «одружуватися», що походить від лат. maritāre «тс.», утвореного від maritus «шлюбний», яке зіставляється з дінд. máryaḥ «(молодий) чоловік, коханець», перс. *maryaka- «хлопчик»;
р. марья́ж, бр. мар’я́ж, п. mariaż «тс.; одруження», ч. mariáš «тс.», слц. mariáš «вид гри в карти», схв. мȁрјаш, мȁријаш, слн. marjáš «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мар'я́ж | білоруська |
| máryaḥ «(молодий) чоловік, коханець» | давньоіндійська |
| maritāre «тс.» | латинська |
| *maryaka- «хлопчик» | перська |
| mariaż «тс.; одруження» | польська |
| марья́ж | російська |
| мȁрјаш | сербохорватська |
| mariáš «вид гри в карти» | словацька |
| marjáš «тс.» | словенська |
| мȁријаш | українська |
| mariage «одруження; вид гри в карти» | французька |
| mariáš «тс.» | чеська |
| marier «одружуватися» | ? |
| maritus «шлюбний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України