М'ЯТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
м'я́та «Mentha L.» (бот.)
псл. męta, męty;
очевидно, через посередництво германських мов (гот. * minta, двн. minza, днн. minta) запозичено з латинської;
лат. ment(h)a, як і гр. μίνϑη, походить з якоїсь доіндоєвропейської мови середземноморського ареалу;
р. бр. мя́та, п. mięta, ч. máta, слц. mäta, вл. mjatej, нл. mjetwej, болг. ме́тва, схв. мȅтва, слн. méta, métva, стсл. мѧта, мѧтва;
Фонетичні та словотвірні варіанти
м'я́тва
м'я́тка
«тс.»
м'я́тний
мня́та
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мя́та | білоруська |
| ме́тва | болгарська |
| mjatej | верхньолужицька |
| μίνϑη | грецька |
| ment(h)a | латинська |
| mjetwej | нижньолужицька |
| mięta | польська |
| męta | праслов’янська |
| мя́та | російська |
| мȅтва | сербохорватська |
| mäta | словацька |
| méta | словенська |
| métva | словенська |
| мѧта | старослов’янська |
| мѧтва | українська |
| máta | чеська |
| męty | ? |
м'я́ти «тиснути, стискати»
р. мять, бр. мяць, др. мяти, п. miąć, ч. mnouti, ст. mieti, слц. mät’, болг. мъ́на «м’яти (льон, коноплі)», слн. méti «терти, м’яти», стсл. мѧти ;
іє. *men«топтати, стискати»;
гр. μάτεω «топчу», ірл. men «борошно»;
споріднене з лит. mìnti «топтати», лтс. mĩt «тс.», mῑne «місце, де місять глину», прус. mynix «дубильник, шкіряник»;
псл. męti «м’яти», віддалено пов’язане з *mękъ «м’який»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виминати
«робити м’яким, розминати»
відм'я́лити
«добре відлупцювати»
м'
«дубильник, шкіряник»
м'я́лиця
«м’ялка для льону і коноплі; [м’ята солома; бійка]»
м'я́лка
м'я́ло́
«макогін; [товкач Ж]; млява, нерішуча людина»
м'я́льник
«той, хто щось мне»
(спец.)
м'я́льниця
«ручний прилад для обробки шкіри»
м'я́тий
м'я́цкати
«м’яти, місити»
м'яч
«тс.»
м'я́чка
«варена м’ята картопля»
мнець
«кожум’яка»
(заст.)
мни́ха
«в’яла, неповоротка людина; товчена картопля Ва»
мни́хатись
«бути млявим, ледачим»
мну́ти
мну́шка
«товчена картопля»
мньоха
«тс.; млява людина»
мньо́хатись
«тс.»
мняк
«використана колісна мазь»
мня́лиця
«тс.»
мня́ти
«тс.»
наминати
«м’яти; натирати; бити; жадібно їсти»
намина́чка
«бійка, прочухан»
нами́нка
(вет.)(на шиї волів)
нерішуча людина»
прим'я́тина
«ум’ятина»
проми́нка
«розминка»
розми́нка
ум'я́тина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мяць | білоруська |
| μάτεω «топчу» | грецька |
| мяти | давньоруська |
| *men «топтати, стискати» | індоєвропейська |
| men «борошно» | ірландська |
| mĩt «тс.» | латиська |
| mìnti «топтати» | литовська |
| miąć | польська |
| męti «м’яти» | праслов’янська |
| mynix «дубильник, шкіряник» | прусська |
| мять | російська |
| mät' | словацька |
| méti | словенська |
| мѧти | старослов’янська |
| mnouti | чеська |
| mieti | чеська |
| mῑne «місце, де місять глину» | ? |
| *mękъ «м’який» | ? |
де́мна́ти «запрошувати до столу; підбадьорювати, підганяти»
запозичення з молдавської мови;
молд. ындемна́ «спонукати, закликати, підганяти» походить з лат. *indeminare «тс.» (пор. також фр. emmener «відводити, відвозити»), утвореного з прислівника inde (‹*im-de) «звідти», який складається з займенникової форми im (від is) та прийменника dē «з, від», і дієслова mināre «поганяти», спорідненого з лит. mìnti «м’яти», псл. męti, укр. м’я́ти;
початкову частину ын- в українській мові опущено;
менш переконливе пов’язання (Scheludko 131) з рум. demn «достойний, гідний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
демену́ти
«штовхнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *indeminare «тс.» (пор. також фр. emmener «відводити, відвозити») | латинська |
| mìnti «м’яти» | литовська |
| ындемна́ «спонукати, закликати, підганяти» | молдавська |
| męti | праслов’янська |
| demn «достойний, гідний» | румунська |
| м'я́ти | українська |
| dē «з, від» | ? |
| mināre «поганяти» | ? |
| ын- | ? |
кудом'я́чити «бити, душити»
очевидно, результат контамінації слів кудо́вчити і м’я́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кудо́вчити | ? |
| м'я́ти | ? |
нам'ятели́тися «здутися, роздутися» (про худобу)
неясне;
зіставлення з м’я́ти (Верхратський, там же) малопереконливе;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| м'я́ти | ? |
ма́точник «м’яточник чорний, Ballota nigra L.; котяча м’ята гола, Nepeta nuda» (бот.)
походження болгарського відповідника не зовсім ясне;
результат видозміни форм м’я́точник, м’я́та (котяча) «тс.», зближених з основою ма́тка;
болг. гръцка ма́точина «котяча м’ята паннонська, Nepeta pannonica L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гръцка «котяча м’ята паннонська, Nepeta pannonica L.» | болгарська |
| м'я́точник | ? |
| м'я́та «тс.» (котяча) | ? |
| ма́тка | ? |
м'ятуши́ти «м’яти, давити»
запозичення з польської мови;
п. [miętoszyć], miętosić «тс.» є афективним утворенням від дієслова miąć «м’яти» (дієприкм. mięty «м’ятий»), що відповідає укр. м’я́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| miętoszyć | польська |
| м'я́ти | українська |
| miętosić «тс.» | ? |
| miąć «м’яти» (дієприкм. mięty «м’ятий») | ? |
м'я́шкурити «м’яти»
не зовсім явне;
можливо, виникло в середовищі шкіряників, чинбарів на основі словосполучення м’я́ти шку́ру (щодо семантики пор. кожум’я́ка);
Фонетичні та словотвірні варіанти
м'яшку́рний
«тс.»
мня́шкурити
«тс.»
мняшку́рка
«долоня»
мняшкурний
«долонний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| м'я́ти (щодо семантики пор. кожум’я́ка). | ? |
| шку́ру (щодо семантики пор. кожум’я́ка). | ? |
у́мняцкати «видавити»
префіксальне утворення від незасвідченого *мня́цкати, похідного від [мня́ти] «м’яти», пор. [м’я́цкати] «тс.» від м’я́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *мня́цкати | українська |
| мня́ти «м’яти» | українська |
| м'я́цкати «тс.» | українська |
| м'я́ти | українська |
штри́ха-мни́ха «м’яло, маруда»
експресивне утворення, що виникло на основі словосполучення [три́хи та мни́-хи] «тяганина, морока», де три́хи утворене від те́рти, а мни́хи від м’я́ти (тре́шся та мне́шся);
можливо, форма штри́ха постала під впливом штирха́ти або под;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| три́хи | українська |
| те́рти | українська |
| мни́хи (тре́шся та мне́шся) | українська |
| м'я́ти (тре́шся та мне́шся) | українська |
| штри́ха | українська |
| штирха́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України