М'ЯТНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

м'я́та «Mentha L.» (бот.)

псл. męta, męty;
очевидно, через посередництво германських мов (гот. * minta, двн. minza, днн. minta) запозичено з латинської;
лат. ment(h)a, як і гр. μίνϑη, походить з якоїсь доіндоєвропейської мови середземноморського ареалу;
р. бр. мя́та, п. mięta, ч. máta, слц. mäta, вл. mjatej, нл. mjetwej, болг. ме́тва, схв. мȅтва, слн. méta, métva, стсл. мѧта, мѧтва;
Фонетичні та словотвірні варіанти

м'я́тва
м'я́тка «тс.»
м'я́тний
мня́та
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мя́та білоруська
ме́тва болгарська
mjatej верхньолужицька
μίνϑη грецька
ment(h)a латинська
mjetwej нижньолужицька
mięta польська
męta праслов’янська
мя́та російська
мȅтва сербохорватська
mäta словацька
méta словенська
métva словенська
мѧта старослов’янська
мѧтва українська
máta чеська
męty ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України