М'ЯКОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ

м'яки́й

іє. *men(e)k- «давити; м’який»;
псл. mękъkъ (męgъkъ) «м’який», первісно зменш. від *mękъ (*męgъ) «тс.», пов’язаного чергуванням голосних з mǫka «борошно»;
споріднене з лит. mìnkštas «м’який», mìnkyti «м’яти, місити», лте. mìnksts «м’який», гр. μάσσω (пас. μαγήναι) «місити», двн. mengen «мішати»;
р. мя́гкий, бр. мя́ккі, др. мягкый, мягъкъ, мякъкъ, п. miękki, ч. měkký, слц. mäkký, вл. mjechki, нл. měki, полаб. mąťĕ, болр. м. мек, схв. мек, слн. mehák, mêhek, стсл. мѧкъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́дм'як «відлига»
зам «зробитися в’ялим, флегматичним»
зм'я́кшувальний
м «м’якість» ([мнякота́)]
м'яге́нький
м'ягки́й
м'ягкили́нє
м'яго́ненький
м'ягча́ти «м’якшати»
м'ягчи́ти «м’якшити»«тс.»
м'ягша́ти «тс.»
м'яке́нький
м'яки́на «полова» (мняки́на)]
м'яки́ни «просяна полова» (мняки́ни)] Ж
м'яки́ш «оброблене поле; м’якуш» (мняки́ш)] Ж
м'я́кість
м'я́кіть «все м’яке; м’якоть» (мнякіть)] Ж
м'я́кнути
м'я́кота «м’якуш у м’ясі; литка ВеНЗн» (мня́кота)]
м'я́коть
м'якува́тий
м'якуни́ «молюски»
м'я́ку́ш «м’яка частина тіла; підшкірна частина плоду»
м'яку́шка «м’яка частина хліба»
м'я́кшати
м'якши́льне (мед.)
м'якши́льний
м'якши́ти
мекели́вини «тс.»
мекели́ни
мняки́й
мняку́шка «тс. (Me); литка ДзАтл II»
мнятки́й «м’який»«тс.»
обм'я́клий
одм'як «відлига»
о́дм'яч «тс.»
по́м'як «відлига»
пом'я́кшувальний
помня́к
помня́ч «тс.»
розм'я́кшувальний
ум'якні́ти «стати м’яким»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мя́ккі білоруська
mjechki верхньолужицька
μάσσω «місити» (пас. μαγήναι) грецька
mengen «мішати» давньоверхньонімецька
мягкый давньоруська
*men(e)k- «давити; м’який» індоєвропейська
mìnkštas «м’який» литовська
мек македонська
měki нижньолужицька
mąťĕ полабська
miękki польська
mękъkъ «м’який» (męgъkъ) праслов’янська
мя́гкий російська
мек сербохорватська
mäkký словацька
mehák словенська
mêhek словенська
мѧкъкъ старослов’янська
мягъкъ українська
мякъкъ українська
měkký чеська
від *mękъ «тс.» (*męgъ) ?
mǫka «борошно» ?
mìnkyti «м’яти, місити» ?
mìnksts «м’який» ?
мек ?

м'я́ґати «м’яти, місити»

очевидно, запозичення з словацької мови;
слц. miagať «давити, тиснути», [mňagať] «тс.» пов’язане з mäkký «м’який», що відповідає укр. м’яки́й (пор. р. [мя́кать] «м’яти»);
припускається також, що слц. miagat’ виникло в результаті контамінації mäk(‹*męk-) з mágat’ «давити», яке вважається спорідненим з гр. μαγεύς «той, хто давить», μαγίς «те, що давить» (Machek ESJČ 347);
Фонетичні та словотвірні варіанти

м'яґу́дзити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
μαγεύς «той, хто давить» грецька
miagať «давити, тиснути» словацька
miagat' «давити» виникло в результаті контамінації mäk(‹*męk-) з mágat’ словацька
м'яки́й (пор. р. [мя́кать] «м’яти») українська
mňagať «тс.» ?
mäkký «м’який» ?
μαγίς «те, що давить» ?

м'я́ку́ш «перстач гусячий, гусяча лапка, Potentilla anserina L.» (бот.)

похідне утворення від м’яки́й;
назва зумовлена, очевидно, тим, що листя рослини м’яке, знизу шовковисте;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мняку́ш «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
м'яки́й ?
назва ?

м'я́чка «рогіз широколистий, Typha latifolia» (бот.)

похідне утворення від м’яки́й;
назва зумовлена, очевидно, тим, що рослина має м’які суцвіття, з яких одержують пух;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
м'яки́й ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України