М'ЯЗКЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
м'язга́ «м’яка подрібнена плодоовочева маса, підготовлена для переробки»
псл. *mězga «рослинний сік, кашоподібна рослинна маса»;
споріднене з свн. meisch «свіжий солод», можливо, також з лит. mỹžti «мочитися», лат. meiere «тс.», дінд. méhati «мочиться»;
іє. *moiĝ-/ meiĝh- «витікати, мочитися»;
р. мязга́ «плодоовочева маса; вичавки; молодий шар деревини; заболонь», мезга́ «тс.», бр. мязга́, др. мѣзга «деревний сік», п. слц. miazga «мязга», ч. míza «деревний сік», ст. mjezha, mjezka, вл. mjeza, нл. mězga, болг. млезга́, схв. ме́зга, ме́згра, слн. mézga, стсл. мѣзга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
м'
«тс.»
м'
«розчавлювати»
м'яґу́дзити
м'яжни́й
м'язґратий
«соковитий, м’ясистий»
м'я́зка
«деревний сік; камбій»
м'я́зки́й
«соковитий»
м'яска́вий
м'яски́й
«тс.»
м'ясчи́на
«тс.»
м'я́считися
«сходити соком»
м'я́цґати
«тс.»
мізка
«м’язга в гарбузі»
мі́зька
«м’язга»
міска́ Ж
розм'
«розчавити»
розм'є́скати
розм'є́цкати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мязга́ | білоруська |
| млезга́ | болгарська |
| mjeza | верхньолужицька |
| méhati «мочиться» | давньоіндійська |
| мѣзга «деревний сік» | давньоруська |
| *moiĝ-/ meiĝh- «витікати, мочитися» | індоєвропейська |
| meiere «тс.» | латинська |
| mỹžti «мочитися» | литовська |
| mězga | нижньолужицька |
| miazga «мязга» | польська |
| *mězga «рослинний сік, кашоподібна рослинна маса» | праслов’янська |
| мязга́ «плодоовочева маса; вичавки; молодий шар деревини; заболонь» | російська |
| ме́зга | сербохорватська |
| meisch «свіжий солод» | середньоверхньнімецька |
| miazga «мязга» | словацька |
| mézga | словенська |
| мѣзга «тс.» | старослов’янська |
| мезга́ «тс.» | українська |
| ме́згра | українська |
| míza «деревний сік» | чеська |
| mjezha | ? |
| mjezka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України