ЛОДЫРЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ло́да́p «ледар; бродяга»
не зовсім ясне;
для російських і болгарського слів припускається запозичення з німецької мови, пор. снн. нн. lodder, loder (Фасмер II 510; БЕP III 453);
укр. [ло́дар] розглядається також, як результат контамінації лотр i леда́чий, перехідною формою між якими є ле́дар (Преобр. І 463);
р. ло́дырь «ледар», [ло́дарь, ло́дирь, лодорь], болг. [ло́дар];
Фонетичні та словотвірні варіанти
лода́рство
«бродяжництво»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́дар | болгарська |
| lodder | нижньонімецька |
| loder | нижньонімецька |
| ло́дырь «ледар» | російська |
| ло́дарь | російська |
| ло́дирь | російська |
| лодорь | російська |
| lodder | середньонижньонімецька |
| loder | середньонижньонімецька |
| ло́дар | українська |
| лотр | українська |
| леда́чий | українська |
| ле́дар | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України