КРУПНЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

кру́пний «великий»

псл. *krupьnъ (krupъ), прикметник, похідний від krupa «крупнозмелене зерно, збіжжя; крихта; зернисті опади»;
семантичний розвиток від первісного відносного значения прикметника (пор. укр. [кру́пний] «крупчастий», п. krupny «круп’яний», вл. krupny, ч. krupný, нл. kšupny «тс.», ч. ст. krúpný «градовий») привів до створення двох протилежних якісних значень «.малий» і «великий»;
друге з цих з’явилося внаслідок порівняння крупнозмеленого зерна з борошном (пор. болг. діал. крупно брашно «борошно грубого помолу»);
в українській мові слово, можливо, є запозиченням з російської;
р. кру́пный «великий », др. круподухыи «малодушний», крупнодушьныи «тс.», ч. ст. krupný «грубий», болг. кру́пен «крупний», схв. крýпан (крŷпнӣ) «тс.», стсл. кроупъ «малий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розукрупни́ти
укрупни́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кру́пен «крупний» болгарська
круподухыи «малодушний» давньоруська
*krupьnъ (krupъ) праслов’янська
крýпан «тс.» (крŷпнӣ) сербохорватська
кроупъ «малий» старослов’янська
крупнодушьныи «тс.» українська
krupný «грубий» чеська
krupa «крупнозмелене зерно, збіжжя; крихта; зернисті опади» ?
значень «.малий» ?
і «великий» ?
кру́пный «великий » ?
krupný «грубий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України