КРУПНЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
кру́пний «великий»
псл. *krupьnъ (krupъ), прикметник, похідний від krupa «крупнозмелене зерно, збіжжя; крихта; зернисті опади»;
семантичний розвиток від первісного відносного значения прикметника (пор. укр. [кру́пний] «крупчастий», п. krupny «круп’яний», вл. krupny, ч. krupný, нл. kšupny «тс.», ч. ст. krúpný «градовий») привів до створення двох протилежних якісних значень «.малий» і «великий»;
друге з цих з’явилося внаслідок порівняння крупнозмеленого зерна з борошном (пор. болг. діал. крупно брашно «борошно грубого помолу»);
в українській мові слово, можливо, є запозиченням з російської;
р. кру́пный «великий », др. круподухыи «малодушний», крупнодушьныи «тс.», ч. ст. krupný «грубий», болг. кру́пен «крупний», схв. крýпан (крŷпнӣ) «тс.», стсл. кроупъ «малий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розукрупни́ти
укрупни́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кру́пен «крупний» | болгарська |
круподухыи «малодушний» | давньоруська |
*krupьnъ (krupъ) | праслов’янська |
крýпан «тс.» (крŷпнӣ) | сербохорватська |
кроупъ «малий» | старослов’янська |
крупнодушьныи «тс.» | українська |
krupný «грубий» | чеська |
krupa «крупнозмелене зерно, збіжжя; крихта; зернисті опади» | ? |
значень «.малий» | ? |
і «великий» | ? |
кру́пный «великий » | ? |
krupný «грубий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України