КРОПИВ'ЯНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. kropiva (kopriva), похідне від *kropiti;

назва пов’язана з тим, що ця рослина, коли вона вживається для годування худоби, попередньо обварюється (пор. стсл. оукропъ «кип’яток», укр. окрі́п);

вважається також (Меркулова 113–114), що в основу зв’язку з *kropiti покладено здатність кропиви жалити, пекти в особливий спосіб – ніби дрібними бризками (кропити «падати рідкими краплями»);

при прийнятті за первіснішу форми kopriva можливе зближення з др. коприна «шовк» як назви рослини, що йде на пряжу (Štrekelj AfSIPh 28, 486);

припущення про зв’язок псл. kopriva з кипі́ти (Младенов РФВ 68, 384; RSl 6, 278), а також з дінд. śíprā «вус» (Petersson BSl. Wortst. 27; Agrěll BSl. autst. 4) сумнівні;

р. крапи́ва, бр. крапіва́, др. кропива, п. pokrzywa, [koprzywa], ч. kopřiva, слц. koprva, koprivica, вл. kopřiwa, нл. kopśiwa, полаб. t’üpraivӑ, болг. копри́ва, м. коприва, схв. кòприва, слн. kropíva, kopríva;

похідні утворення від кропи́ва́;

назви зумовлені тим, що усі ці пташки живуть і роблять гнізда в чагарниках і кущах (Птицы СССР 430, 501, 502, 503, 534);

р. крапи́вник «волове очко», п. pokrzewka «славка», pokrzywniaczek «тс.», [pokrzywka] «волове очко», pokrzywnica «лісова завирушка»;

похідне утворення від [покри́ва] «кропива», співвідносне з кропи́в’янка, [кропи́вник, підкропи́вник, підкропи́вка, покропи́вник];