КО-КО — ЕТИМОЛОГІЯ
кокоті́ти «лепетати, базікати»
очевидно, пов’язане з ко́-ко (виг.), [ко́кати] «сокотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́кот
«пустун, жвава дитина»
ко́котень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́-ко (виг.) | українська |
| ко́кати «сокотати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України