КОЛЫМАГА — ЕТИМОЛОГІЯ

слово без переконливого пояснення;

можливо, давнє запозичення з монгольських мов, яке прийшло через тюркське посередництво;

пор. монг. хальмаг ( ‹*qali-maq ›дтюрк. *qaly-maq) «калмик», букв. «високі возинамети» (Корш САН 1632; Menges ZfSlPh 23, 327–334);

менш переконливе пов’язання (Bang-Gabein, Sitzungsberichte der Preussischen Akademie der Wissenschaften. Philos.-hist. Klasse 1931, 484) з дтюрк. külüngü «судно»;

сумнівним є виведення слова від сгр. καλυμμάτιον «оболонка, покров» (Срезневский І 1252), пояснення його як складного утворення, пов’язаного з kolo «коло, колесо» і п. ст. maga, maża «візок» (Brückner 246) або з *koli-ti «ходити, рухатися» і mogъ (maga) «житло» (Moszyński PZJP 106);

р. заст. колыма́га «колимага», [калама́га, калыма́га] «шлюбний поїзд; візок, у якому їде молода», бр. калама́жка «бричка, коляска; візок», др. колимогъ «шатро», колымагъ «табір; табірна стоянка», колъмагъ «тс.», п. ст. kolimaga «візок», ч. ст. kolimah «тс.», [kolmaha] «одномісна тачка», слц. kolimaha «парадний критий віз», цсл. колимогъ «шатро», колимагъ «тс.»;