КОЗЛЫ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. koza, kozьlъ «обрубок дерева чи примітивний дерев’яний пристрій, схожий на тварину з ногами», результат перенесення назв тварин koza «коза», kozьlъ «козел»;

думка про запозичення р. ко́злы «сидіння для кучера» з польської і німецької мов (Фасмер II 278; Bern. I 596) позбавлена підстав;

р. [коза́] «козли для пиляння дров; вогнище під час молотіння вночі; пристосування для перенесення тягарів на спині; верстат кустаря, що робить іграшки; пристосування для виття канатів», ко́злы «сидіння для кучера; підставки з колод, дрючків, дощок; [основи, опори мостів; крокви]», [козёл] «козли, підставка, колоди, поставлені в піраміду; два ввіткнуті в землю коли, з’єднані і перев’язані вгорі; оборіг для зерна; копиця сіна», бр. коза́ «двометрова мірка у формі циркуля, сажень; (заст.) заплічні носилки», ко́злы «сидіння для кучера; козли для пиляння дров; підставка», п. koza «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами», kozioł «сидіння для кучера», kozły «збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення», ч. koza «козли для пиляння дров; [чотиринога підставка]», [kozel] «стояк для сушіння снопів», kozlík «пристрій для різання дров; сидіння для кучера», слц. koza «козли», kozol «копиця», вл. kózly «кроква», kozol «тс.; сидіння кучера», kózlík «сидіння кучера; козли для пиляння», болг. [коза́] «поперечна балка в даху», козе́л «кроква», ко́зла «дерев’яна опора пішоходного моста; сидіння для кучера», схв. кòзе (мн.) «козли для пиляння і риштування», [кȍзла] «дерев’яна деталь плуга», [кòзлац] «підставка для сушіння сіна», [козàлац, козлȁц] «тс.», слн. kôza «козли, підставки; [глиняна посудина на трьох ногах]», kôzel «сидіння для кучера; підставки з дерева, козли»;